Практичний досвід ФГ «Грига» (Полтавщина)

«Індіго Агрікалче Україна» разом із ТОВ «Компанія «Серпень» ініціювали випробування біологічних препаратів-інокулянтів для підвищення врожайності сільськогосподарських культур в умовах кліматичних стресів і дефіциту добрив. Дослідження проводилися у дослідному фермерському господарстві ФГ «Грига» на Полтавщині. Проведення випробувань безпосередньо організовував і контролював власник господарства Володимир Олександрович Грига.

Досліди проводилися на трьох культурах: соняшник, кукурудза та соя.

Окремо тестувався новий біофунгіцид Біотрінсік Х11 проти комплексу хвороб на кукурудзі.

Усі досліди закладалися відповідно до методики дослідної справи:

• площа дослідної ділянки – 25 м²;
• 4 повторності (контроль поряд із кожним варіантом);
• довжина ділянок – до 50 м;
• збирання врожаю проводилося селекційними комбайнами;
• усі показники (врожайність, вологість) фіксувалися автоматично комп’ютерною системою. Людський фактор у визначенні результатів був повністю виключений.

Ми поспілкувалися із Володимиром Григою, який поділився своїм баченням ефективності біологічних препаратів загалом і враженнями від продукції «Індіго Агрікалче Україна», яку було протестовано в господарстві.

Микола Кириленко: Хотілося б дізнатися вашу думку щодо наших препаратів. Чи мали ви досвід роботи з біопрепаратами взагалі? Яка ваша думка про них?

Володимир Грига: Так, досвід маємо. Загалом цього року закладено понад 18 000 ділянок – як із ЗЗР, так і з біологічними препаратами. В цілому до всіх груп препаратів ставимося скептично, бо більшість із тих, які ми тестуємо, не дають очікуваної ефективності. Але нам цікаво вивчати нові продукти, підраховувати та отримувати прибуток.

М. К.: Які були очікування і що можете сказати про отримані результати? Чи помічали візуальні відмінності?

В. Г.: Великих очікувань не було. Результати, як для біологічних препаратів, досить непогані. Коли щось дає «плюс», це потрібно використовувати і впроваджувати.

На початкових фазах розвитку рослин ми не бачили суттєвої різниці. Але згодом, особливо на сої, помітили, що рослини розвивалися інтенсивніше й були на
7–8 см вищі за контроль.

Читати по темі: Поширення карантинних бур’янів в Україні

Водночас для нас це ще нічого не означає, бо бувають випадки, коли вегетативна маса є, а врожаю немає. Також інспектували кореневу систему – візуально вона була на 10–20% більшою, але не вдвічі чи втричі, як часто очікують.

Ми залишили всі посіви до збору врожаю, бо головне – це бункер, він усе покаже. Досліди проводилися селекційними комбайнами без прямої участі людини: комбайн рахує все сам: видає чеки, дані щодо вологості, все фіксує комп’ютер.

Кореневу систему соняшнику та кукурудзи не викопували, бо рік був дуже складний для цих культур. Нам було важливо побачити саме різницю у врожайності в таких кліматично важких умовах.

М. К.: Досліди проводилися в кількох повторностях?

В. Г.: Так, усе робимо відповідно до методики дослідної справи. Ми працюємо разом з науковцями та спеціалістами. Ділянки по 25 м², 2–3–5 повторностей, біля кожної – контроль. Довжина ділянок – до 50 метрів, щоб отримати об’єктивні результати.

М. К.: Всі препарати «Індіго Агрікалче», які ви тестували, показали позитивні результати. Яка ваша думка щодо доцільності їх використання?

В. Г.: Плануємо закупити ваші препарати та випробувати їх уже в промислових масштабах. Якщо отримаємо таку ж прибавку – це буде економічно дуже вигідно. Також це вигідно і корисно для ґрунту, оскільки біологічні препарати та хімічні антагоністи можуть працювати разом, підвищуючи загальну ефективність технології.

М. К.: Чи вважаєте ви, що за біологічними препаратами – майбутнє?

В. Г.: Якщо біологія дає прибавку – майбутнє однозначно є. По­перше, хімічні технології щороку дорожчатимуть через екологічні вимоги. Крім того, з 2027 року вводяться обмеження щодо застосування окремих діючих речовин, тому біологічні методи варто вивчати, тестувати та впроваджувати.

М. К.: Чи вважаєте ви збільшення врожаю ±5% прибавкою?  В західних каїнах це вже достовірна прибавка. Треба брати до уваги інтенсивність і високу вартість технологій. Витрати на гектар в різних країнах дуже різняться, тому важко порівнювати рівень прибавки в Україні та країнах Заходу.

В. Г.: Ще під час навчання в аграрному інституті ми вивчали методику дослідної справи. Є поняття НСР – найменша суттєва різниця. До 5% прибавка не вважалася достовірною, а все, що вище, – уже рахувалося. На цій позиції ми й залишаємося.

М. К.: Хочу акцентувати увагу, що всі препарати «Індіго Агрікалче Україна» мають органічні сертифікати, що є важливою перевагою для господарств, які працюють в органічному або екологічному напрямку.

М. К.: Що порадите іншим господарствам, які вагаються щодо використання біологічних препаратів?

В. Г.: Вивчайте і застосовуйте. Кому цікаво – всі знають, де нас знайти. Завжди можна приїхати, подивитися результати, отримати достовірні дані та зробити власні висновки.

Олександр Корчагін: За кілька років наші менеджери з продажів помітили важливу деталь: на слабких ґрунтах, пісках біологічні препарати також працюють, але ефект менший, ніж на більш інтенсивному фоні. Так само важлива інтенсивність і чутливість гібридів – саме вони краще реагують і дають вищу прибавку.

М. К.: Чутливість гібрида, тип ґрунту, рівень живлення – все це дійсно відіграє важливу роль. Препарати на основі бактерій і грибів мобілізують поживні елементи як із мінеральної, так і з органічної частини ґрунту. Тож чим вищий «заряд» добрив – тим більша прибавка.

Загальний підсумок випробувань:

• кукурудза: до +716 кг/га;
• соняшник: до +200 кг/га;
• соя: +258 кг/га.

ВИСНОВОК

Напрям біологічних препаратів активно розвивається. Ефективність уже підтверджується досвідом, хоча індустрія ще потребує глибших досліджень. Попереду – нові відкриття та економічно вигідні рішення для сучасного землеробства.

Микола Кириленко, керівник Східного регіону, «Індіго Агрікалче Україна

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026