Посівна озимих культур уже розпочалася в окремих регіонах України, і аграрії обирають різні підходи до стартового живлення — вносять комплексні добрива під час передпосівного обробітку ґрунту або безпосередньо під час сівби.
Польські фахівці радять враховувати насамперед забезпеченість ґрунту поживними елементами та їхню рухливість.
За даними Farmer.pl, внесення NPK перед сівбою може бути ефективним на родючих ґрунтах, де нижні шари вже містять достатню кількість фосфору та калію. У такому випадку рослина спочатку використовує поживні речовини з добрив, а надалі — запаси ґрунту.
Водночас на полях із низькою забезпеченістю поживними елементами фахівці рекомендують загортати добрива глибше, наприклад під час оранки.
Особливо це стосується фосфору, який характеризується дуже низькою рухливістю у ґрунті. Калій також переміщується повільніше, ніж азот, тому для його проникнення у глибші шари потрібні достатня кількість вологи та час.
Якщо фосфор і калій залишаються переважно у верхньому шарі ґрунту, їх доступність для рослин може бути обмеженою. При цьому основна маса кореневої системи зернових формується у шарі близько 20–25 см, хоча окремі корені можуть проникати значно глибше.
Тому, за словами експертів, наявність поживних речовин як у верхньому шарі, так і на глибині 20–30 см може забезпечити більш стабільне живлення рослин протягом вегетації.
На ґрунтах із високим вмістом фосфору та калію достатнім рішенням може бути передпосівне внесення, тоді як на бідніших ґрунтах доцільніше розміщувати ці елементи глибше.
Окремо фахівці наголошують на термінах внесення NPK. Добрива бажано якомога швидше заробити в ґрунт, особливо за високих температур і сонячної погоди наприкінці літа та на початку осені.
Якщо гранули залишаються на поверхні кілька днів, зростає ризик втрат азоту. Швидке перемішування добрив із ґрунтом, незалежно від обраної технології, допомагає зменшити ці втрати та підвищити ефективність стартового живлення озимих культур.
