51% фермерів України не готові до переходу на європейські ЗЗР

Опитування фермерів, які обробляють 1,4 млн га в Україні, продемонструвало: 51% не готові до до одномоментних заборон засобів захисту рослин в контексті євроінтеграції.

Про це зазначає радник асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Владислав Седик, пише Інтерфакс-Україна.

«Йдеться не про точкові зміни, а про руйнування цілих агротехнологій, які сьогодні не мають замінників. У деяких випадках це буквально означає, що окремі культури стане неможливо вирощувати без катастрофічних втрат», — додає експерт.

За його словами, проблема серйозна, адже йдеться не про окремі молекули, а про технологічні системи. Наприклад, у буряку частка ключових засобів сягає 70–80%, у пшениці — 40–50%, у сої та кукурудзі — 30–40%. І їх одномоментна заборона — це вимкнення технології, а не корекція ринку.

При цьому експерт посилається на три дослідження, які цього року провели незалежно одне від одного Smart Country (ВАР), НУБіП (ЄБА) та HFFA Research (УКАБ). Вони дійшли однакового висновку: ризики одномоментної заборони діючих речовин суттєво недооцінені.

Зокрема, Владислав Седик вказує на наступні проблеми:

1. Половина виробничих площ під прямою загрозою. В Україні близько 24,5 млн га щорічно зайняті під сільгоспкультури. З них 10 млн га — майже кожен другий гектар — опиняються під загрозою, якщо заборонити діючі речовини, не схвалені в ЄС.
2. Втрати можуть сягнути $4,3 млрд щороку. Зокрема, за даними НУБіП та HFFA, щорічні втрати врожаю можуть сягнути 14 млн тонн, економічні втрати — $4,3 млрд, падіння валових зборів — на 20%.
3. Експорт просяде на десятки відсотків. Пшениця: –34%, соняшникова олія: –34%, ріпак: –22%. Для України це означає не лише падіння доходів фермерів — це удар по валютних надходженнях і макростабільності.

«Моделювання на рівні фермерських господарств (HFFA Research, 2025) показує ще глибшу проблему, адже перехід на дорожчі та менш ефективні альтернативи означатиме: зростання витрат щонайменше на 20%, одночасне падіння врожайності, зниження рентабельності ключових культур», — констатує експерт.

Владислав Седик наголошує, що перехідний період до 2035 року — єдиний реалістичний шлях впровадження реформи.

«Україна має право на таку саму адаптацію, яку мали всі країни ЄС. І це не лише питання справедливості. Це — питання продовольчої безпеки країни та стабільності цілого світу», — резюмує він.