В Україні фіксують масове ураження картоплі антракнозом — хворобою, що здатна зменшувати масу бульб щонайменше на 10% і суттєво знижувати їхню ринкову вартість.
За словами спеціалістки компанії BASF Ірини Кудибіної, основним джерелом інфекції є заражений посадковий матеріал, зокрема імпортна супереліта та еліта.
Збудник і механізм шкодочинності
Антракноз картоплі спричиняє гриб Colletotrichum coccodes. Його ключова небезпека полягає в ураженні кореневої системи: патоген фактично блокує функціонування коренів, обмежуючи засвоєння вологи та калію навіть за достатнього зволоження ґрунту.
У результаті:
- спостерігається передчасне в’янення бадилля;
- погіршується налив і якість бульб;
- знижується потенційна врожайність.
Наслідки у сховищах
Проблеми не завершуються в полі. Під час зберігання інфіковані бульби втрачають до 10% вологи порівняно зі здоровими, що безпосередньо впливає на їхню вагу та економічну рентабельність.
Крім того, характерні коричневі плями значно знижують товарний вигляд продукції. Особливо критично це для сегмента митої картоплі, де візуальна якість є визначальною для ціноутворення.
Найбільш уразливими залишаються пізньостиглі сорти, оскільки патоген потребує тривалого періоду для повного циклу розвитку і встигає максимально проявитися саме на довгій вегетації.
Захист: превентивна стратегія
Станом на сьогодні в Україні відсутні фунгіциди, офіційно зареєстровані саме проти антракнозу картоплі. Фахівці рекомендують превентивне застосування препаратів на основі діючої речовини ревісол.
Ключові рекомендації:
- першу обробку проводити до змикання рослин у рядках;
- забезпечити якісне покриття прикореневої зони стебла — основного осередку інфекції;
- поєднувати протруєння насіння з фоліарними обробками в період вегетації.
Комплексний підхід дозволяє мінімізувати ризики та зберегти товарні показники врожаю.
Сортова специфіка
Ранні сорти, зокрема Рів’єра та Коломба, практично не зазнають суттєвого ураження. Причина — збирання врожаю відбувається до піку активності збудника, що робить їх більш безпечними з точки зору фітосанітарного ризику.
З огляду на зростання випадків антракнозу, агровиробникам варто особливо ретельно контролювати якість посадкового матеріалу та вибудовувати систему захисту на випередження, адже основні втрати формуються ще на ранніх етапах розвитку культури.
