Розрахунок правильної норми висіву насіння є важливим для досягнення оптимальної щільності популяції рослин пшениці на полі. Вага тисячі насінин, втрати на полі, тип ґрунту та дата посіву регулюють норму, з якою слід проводити сівбу.
Технічний менеджер британської компанії Hutchinsons Дік Ніл пояснює чому при розрахунку норми більше уваги слід приділяти проростанню та польовим втратам.
«В наших умовах, для культури, висіяної з кінця вересня, виробники повинні прагнути до 220-240 рослин/кв.м, які виживуть на початку березня, – зазначає Дік Ніл.
Елементи, які слід скоригувати перед початком висіву для отримання оптимальної кількості рослин, це маса тисячі насінин, схожість і відсоток втрат на полі».
Схожість і польові втрати
Кожного сезону частина життєздатного насіння не сходить з певних причин – через заморозки, бур’яни, шкідників, хвороби та погані умови ґрунту. Тип ґрунту та його обробіток також сильно впливають на приживлення.
На середню приживлюваність впливає відсоток втрати схожості та прогнозований відсоток польових втрат. Втрати проростання осінніх зернових у Великій Британії становлять у середньому 4-10%, тоді як польові втрати під зиму становлять у середньому 33%.
Польові втрати змінюються залежно від типу ґрунту, причому на більш легких ґрунтах і кращих площах втрати насіння становлять приблизно 23%. На більш важких ґрунтах, та площах висіяних пізніше, очікується додаткові втрати у межах 10%, що призведе до польових втрат до 43%.
«30-40% польових втрат на ґрунтах із середньою та важкою структурою є реальністю», — каже пан Ніл. Хоча на кращих ділянках поля показник приживлення буде вищим. Саме усунення варіацій із поганих ділянок може значно підвищити загальну середню продуктивність урожаю.
Протягом багатьох років ми повідомляли, що норми висіву були недостатньо високими і не враховували 33% польових втрат, необхідної конкуренції для боротьби з бур’янами, і не враховували варіації, які, як ми знаємо, існують на полях».
Отже норми висіву слід розраховувати відповідно до середніх параметрів 240 рослин/кв.м, встановлених із принаймні 33% польових втрат.
Крім того, необхідно враховувати додаткові фактори польових втрат. У грудкуватому насіннєвому ложі, де слимаки можуть бути фактором впливу, додайте 10% на слимаків і 10% на фактор грудкуватого посівного ложа.
Цей розрахунок є фундаментальним для встановлення оптимального потенціалу рослин.
Сівба зі змінною нормою висіву – це ще одна ефективна практика точного землеробства, яку можна застосувати для подальшого покращення приживлюваності врожаю, мінімізації втрат на полі та підвищення ефективності ресурсів.
Вплив строків сівби
Затримка посіву, яка може бути необхідною для боротьби з бур’янами або через стан ґрунту, зменшує кущіння, оскільки погіршується приживлюваність, якщо посів затримується після середини жовтня (в умовах Британії).
Для кожного місяця затримки посіву зазвичай потрібно додатково 50 рослин/кв.м, щоб компенсувати зниження кущіння.
Однак варто пам’ятати, що високі норми висіву в поєднанні з хорошим приживленням можуть збільшити ризик вилягання, оскільки висока щільність популяції рослин збільшує висоту пагонів і зменшує міцність стебла.
