Відновлення весняної вегетації озимих традиційно супроводжується підживленням азотом. Однак за умов дефіциту опадів ефективність такого підживлення різко знижується.
На цьому наголошує професор Вітольд Щепаняк з Познанського сільськогосподарського університету, коментуючи ситуацію з посушливою весною у Польщі.
Чому азот «не працює» без вологи
За словами експерта, внесення азоту у сухий ґрунт має обмежений ефект, оскільки:
- рослини не можуть засвоювати поживні речовини без достатньої вологи,
- азот фактично залишається у ґрунті, але не використовується,
- добриво не проникає у глибші шари.
«Азот присутній у ґрунті, але він не використовується — він чекає на опади та підвищення температури», — пояснює Вітольд Щепаняк.
У результаті аграрії можуть спостерігати незначне позеленіння посівів, однак це не впливає на врожайність. Живлення отримують лише поверхневі корені, чого недостатньо для повноцінного кущення.
Ризики для пізніх посівів
Найбільш вразливими у таких умовах є пізні посіви. За відсутності опадів існує ризик формування врожаю за мінімальним сценарієм: слабке кущення, низька продуктивність, «одне зерно — один колос».
Коли внесення має сенс
Експерт радить орієнтуватися на вологозабезпечення:
- за відсутності вологи у верхньому шарі ґрунту — внесення недоцільне,
- при ущільненому та сухому ґрунті краще дочекатися дощу,
- ефективність зростає, якщо випадає або очікується щонайменше 30 мм опадів.
Важливо: один дощ лише розчиняє добриво, але для його переміщення у глибші шари потрібні додаткові опади.
Які добрива краще не використовувати
У посушливу та холодну весну менш ефективними є: сечовина, добрива з інгібіторами уреази. Вони потребують вологи для повноцінної роботи, тому за сухих умов можуть давати слабкий результат і навіть призводити до втрат.
Отже, за дефіциту опадів внесення азоту може бути малоефективним і економічно невиправданим. Оптимальна стратегія — орієнтуватися на вологу в ґрунті та погодні прогнози, відкладаючи підживлення до настання сприятливих умов.
