Для ефективної боротьби з найпоширенішою хворобою фузаріозом та низки інших захворювань на зернових, на ринку з’явилися нові препарати на основі ADEPIDYN, які на сьогодні є найсучаснішими та найефективнішими фунгіцидами у світі.
Про це розповів регіональний технічний експерт компанії «Сингента» в Україні Євген Ройко.
На полях ФГ «Широкоступ» на Київщині вже цього сезону на зернових культурах тестуються препарати компанії «Сингента» Міравіс Нео (проти листкових та стеблових хвороб) та Міравіс Ейс (проти хвороб колосу).
«Фузаріоз сьогодні є однією з найбільших проблем, що стосується якості зерна. Захворювання вражає зернові у всіх регіонах України, що призводить до втрати врожаю та позбавляє прибутку аграріїв», – зазначає керівник господарства Олександр Широкоступ.
Завдяки препаратам на основі ADEPIDYN сільгоспвиробники отримали новий стандарт ефективного контролю різних видів фузаріозу. За результатами проведених досліджень, ефективність рівня хвороби ADEPIDYN сягає 75-85%, в той час коли інші препарати здатні забезпечити до 50%.
До того ж, при використанні цих препаратів в порівнянні з іншими, фіксується в рази менший рівень вмісту мікотоксинів. При застосуванні Міравіс Ейс в нормі 1 л/га вміст мікотоксинів був на рівні 0,064 мг/кг при допустимому показнику – 0,5 мг/кг.
На полі пшениці, де закладено дослід з новим фунгіцидом Міравіс Нео, на платформі Cropio видно, що ділянка через 20 днів після обробки препаратом має вже відмінності по індексу NDVI від решти поля.
«Минулого року в одному з господарств на Харківщині, де використовували препарат отримали приріст урожайності – 5 ц/га та вищий вміст білку в зерні на 1%. Це дуже суттєвий показник для переробника та впливає на ціну зерна», – зазначає Євген Ройко.
Для збільшення урожайності у ФГ «Широкоступ», окрім забезпечення посівів належним живленням і захистом, вже понад сім років, спільно з компанією «Сингента», працюють над програмою сталого розвитку сільського господарства, де одним із напрямів є збереження та підвищення біорізноманіття, зокрема впровадження практик із із збільшення чисельності в агроландшафті диких запилювачів.
За два роки на території господарства вдалося знайти 163 вид диких бджіл. Ці показники є високими в порівнянні з аналогічними для більшості господарств України і Європи.
До основних заходів по збереженню та збільшенню біорізноманіття диких запилювачів у агропідприємстві відносяться:
- Збереження та відновлення трав’янистих шлейфів вздовж полезахисних лісосмуг
- Збереження дикої квітучої рослинності на непридатних для сільськогосподарського використання землях
- Заборона випалювання сухої рослинності у полезахисних лісосмугах, узбіччях доріг, біля водойм, перелогах, ярах та яругах
- Створення на території господарства системи з невеликих за площею мікрозаповідників для комах-запилювачів та ентомофагів
- Організація навколо полів сільськогосподарських рослин пилконектароносних конвеєрів для комах-запилювачів та ентомофагів.
«Впровадження цих заходів на території господарства дає можливість не тільки покращити запилення с/г культур, що позитивно впливає на урожайність, але й дозволяє забезпечити стале землеробство із сталою екологічною системою», – зазначає доцент кафедри зоології, ентомології, фітопатології, захисту і карантину рослин ім. Б. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету Михайло Філатов.
