Україна цього року втратила потенційний врожай не тільки із-за менших посівних площ під ярі культури, а ще й із-за знищення посівів озимих.
Про це розповів генеральний директор ВГО «Українська аграрна конфедерація» Павло Коваль під час онлайн-заходу «Сучасні виклики в українському аграрному виробництві».
Окуповані території, крадіжка Росією зерна старого і нового врожаю, пожежі внаслідок бойових дій і забруднення полів небезпечними речовинами – це основні причини меншого врожаю.
Крім того, міни – це ще небезпека для проведення польових робіт. На вже звільнених від російської армії територіях українські механізатори на тракторах або комбайнах знов і знов наїжджають на міни.
Аналізуючи карти, Павло Коваль зазначив, що, за даними Асоціації саперів України, щонайменше 82,5 тис. кв. км українських земель заміновано чи забруднено боєприпасами. З них близько 4 млн га – це сільськогосподарські землі.
Найбільш замінованою зі звільнених областей є Сумська, де близько 50% земель – заміновані.
Станом на 20.08.2022 було зібрано майже 23 млн тонн ранніх зернових. Втрачені посіви ж оцінюються у 2,2 млн га, що при середній урожайності становить 8,9 млн тонн. Із цього числа втрачено 2 млн га посівів пшениці, що становить 8 млн тонн втраченого врожаю пшениці.
Зокрема, можливі втрати врожаю у Луганській області становлять приблизно 740 тис. тонн, а в Запорізькій області – 1,5 млн тонн.
Щодо стану збиральних робіт ранньої групи с/г культур, то щонайменше 15 областей вже завершили збирання. А іншим областям залишилось зібрати менш як 10% ранніх зернових.
Лідерами по врожайності виступають західні області: Тернопільська, Волинська, Львівська. Складні кліматичні умови знову склалися у південних областях.
Зібрані площі, врожайність і валовий збір уже гарантують продовольчу безпеку та експортний потенціал. Крім того, в Україні ще залишилось до 10 млн тонн старого врожаю.
Щодо оцінки перспектив посівної озимих під урожай 2023 року, то генеральний директор Української аграрної конфедерації зазначив, що близько половини аграрних підприємств мають складнощі з матеріальним забезпеченням осінніх польових робіт.
Отож скорочення площ посіву озимих культур може сягати 25-30% від середніх показників минулих років.
Причинами нестачі оборотних коштів є:
- нереалізована продукція минулого року через обмежений експорт;
- обмеження доступу до кредитних ресурсів;
- низькі внутрішні ціни на зернові та олійні культури;
- зростання цін на матеріальні ресурси.
