В озимій пшениці Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської, Полтавської областей личинки хлібної жужелиці за чисельності 0,5-2 (макс. в осередках Запорізької області – до 3) екз. на кв. м пошкодили 1-2,5% (макс. до 12% у Запорізькій обл.) рослин, здебільшого розміщених після стерньових попередників. Віковий склад личинок становить: ІІ віку – 42%, ІІІ – 58%.
У теплі сонячні дні спостерігається літ злакових мух (чорна пшенична, шведська), крайові смуги озимини заселяють хлібні блішки, відроджуються личинки злакових попелиць.
У Дніпропетровській області триває активне живлення гусениць озимої совки ІІ покоління. Середня чисельність яких становить 0,2 (макс. 2) екз. на кв. м. Віковий склад гусениць: V віку – 57%, VІ – 43%. Пошкоджено в середньому 0,5-2% рослин.
Відмічається вихід жуків піщаного мідляка за чисельності 0,5-1 екз. на кв. м та заселення ними прикрайових смуг озимих зернових та ріпаку. Скрізь існує ймовірність осередкових значних пошкоджень ярих зернових, сходів ранніх просапних культур.
В лісостепових, поліських, подекуди степових областях (Запорізька, Житомирська, Київська, Полтавська, Сумська обл.), за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення перезимувалих личинок ґрунтових шкідників (чорнишів, коваликів, хлібних жуків, хрущів) у верхні шари ґрунту. Чисельність яких становить 0,5-1 екз. на кв. м.
У Дніпропетровській, Кіровоградській, Одеській областях в теплі сонячні дні, спостерігається вихід клопа шкідливої черепашки на поверхню листяної підстилки. Їх ураховують по 0,5-3 екз. на кв. м.
За існуючих гідротермічних умов та наявного з осені запасу фітопатогенів продовжується інфікування озимих пшениці, ячменю та жита борошнистою росою, септоріозом, гельмінтоспоріозом, бурою листковою іржею, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями. Ними уражено 1-5% (макс. до 10%) рослин (Житомирська, Київська, Миколаївська, Черкаська обл.).
У посівах озимого ріпаку Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Полтавської областей на 12-40% обстежених площ, передусім в прикрайових смугах полів, спостерігається шкідливість хрестоцвітих блішок. Ними у чисельності 0,1-3 екз. на кв. м слабко пошкоджено до 1% рослин.
Подекуди продовжується живлення стеблового капустяного та великого ріпакового прихованохоботників. Ними на 12-24% площ у середній чисельності 1-2 екз. на рослину заселено 1-6% рослин.
У господарствах Полтавської області відмічається заселення рослин білокрилкою за середньої чисельності 1,5-2 екз. на рослину.
У більшості ріпакосійних областей рослини ріпаку хворіють на бактеріоз коренів, борошнисту росу, альтернаріоз, переноспороз, фомоз, білу плямистість, дуплистість кореневої шийки. Ураженість рослин становить 0,5-9%.
Сходи гороху заселяють жуки піщаного мідляка (0,2-0,5 екз. на кв.м), бульбочкові довгоносики (1-2 екз. на кв.м). Вони пошкодили у слабкому ступені до 2% рослин. За 10-15 жуків на кв.м посіви обробляють дозволеними до використання інсектицидами.
dpss.gov.ua
