Про негативний вплив кислих ґрунтів на урожайність сільгоспкультур останнім часом написано чимало, що свідчить про надзвичайно високу актуальність цієї проблеми та інтерес аграріїв до нейтралізації кислотності своїх ґрунтів. Відомо, що рН ґрунту відіграє визначальну роль у доступності елементів живлення для рослин. Висока кислотність призводить до:
- блокування елементів живлення;
- токсичного впливу алюмінію на культуру;
- втрати структури ґрунту та схильності його до ущільнення;
- погіршення водно-повітряного режиму ґрунту і зниження водоутримуючої здатності.
В остаточному підсумку це призводить до зниження врожайності культур. Так, при рН 6, який більшість агрономів вважає цілком прийнятним, близько 50% фосфору, що вноситься з добривами, у ґрунті блокується і стає недоступним для культур. Якщо кислотність ґрунту знижується до показника рН 5,5, то до 25% азоту й калію також блокуються і стають недоступними для культур. Фосфор і калій є визначальними елементами для формування молодих рослин, але навіть при рН 6 молодим сходам культур дуже важко отримати необхідну кількість елементів живлення для швидкого та здорового старту.
За даними Державного агентства земельних ресурсів, в Україні більше ніж 5,5 млн га ріллі мають підвищену кислотність ґрунту, ще 4 млн кислих ґрунтів зайнято під пасовищами та сіножатями. Інтенсивність збільшення площ кислих ґрунтів коливається від 1 до 14% щорічно.
Але більшість аграріїв знає про цю проблему не з підручників із агрохімії й не з публікацій в спеціалізованих виданнях, а бачить негативні наслідки від підвищеної кислотності ґрунтів на своїх полях. З року в рік господарства недоотримують значну частину урожаю на полях з низьким рН ґрунту, що призводить до втрати дуже суттєвої частини прибутку. Так, ми підрахували, що в середньому на ґрунтах із високою кислотністю фермери втрачають до 300–500 дол./га при вирощуванні пшениці та ячменю, 600–800 дол./га – ріпаку та кукурудзи, 500–700 дол./га на сої, 2 000–2 500 дол./га на цукрових буряках.
Однак навіть у мирні часи сільгоспвиробники не поспішали вживати заходів для нейтралізації кислотності ґрунту, щоб уникнути недобору урожаю та втрати прибутку, а під час війни багато хто вирішив, що проведення вапнування зараз не на часі.
Для більшості аграріїв стримуючим фактором було і лишається те, що традиційне вапнування ґрунту – це досить дорогий процес, результати якого стають помітними лише на 2–3-й рік після внесення. Тому часто власники агрокомпаній і фермерських господарств приймають рішення не інвестувати кошти у вапнування ґрунту, особливо зважаючи на той факт, що в більшості випадків земля, на якій вони господарюють, не є їх власністю. Але зараз, у часи війни, не вийде господарювати як раніше. Для того, щоб лишитися на плаву, ви маєте переглянути свої підходи до удобрення культур.
Сьогодні треба рахувати кошти як ніколи, адже незрозуміло, якою буде ціна на зерно і на добрива. Невідомо, чи достатньо буде якісних добрив на ринку і чи зможуть аграрії собі їх дозволити. Українські заводи не зможуть забезпечити аграріїв мінеральними добривами повною мірою, а складна логістика імпортних добрив значно підвищує їх вартість. У цій ситуації грамотно розроблена програма вапнування кислих ґрунтів може забезпечити кращий економічний ефект, ніж внесення дорогих мінеральних добрив, сприяючи зниженню затрат на удобрення сільгоспкультур.
Зараз саме той час, коли не можна нехтувати лімітуючими чинниками. В деяких випадках вапнування кислих ґрунтів може замінити основне удобрення, наприклад, під сою і кукурудзу, оскільки соя чутлива до низького рН ґрунту, а кукурудза негативно реагує на дефіцит кальцію у ґрунті. При грамотно реалізованй програмі вапнування ґрунту ви отримаєте прибавку урожайності й повернете інвестиції уже в перший сезон реалізації програми. Вапнування правильно підібраним меліорантом із правильно розрахованою нормою внесення може мати кращий вплив на підвищення врожайності, ніж внесення мінеральних добрив. Це можливо завдяки тому, що вапнування ґрунту підвищує доступність елементів живлення з ґрунту за рахунок:
- вивільнення фосфору з недоступних фосфатів алюмінію та заліза;
- підвищення рівня вивільнення азоту, фосфору, калію та сірки з органічної речовини ґрунту завдяки підвищенню рівня мікробіологічної активності ґрунту;
- зменшення втрат калію із ґрунту через вилуговування.
Експерти компанії «Агріі Україна», проаналізувавши агрохімічні показники ґрунту, можуть допомогти ідентифікувати поля, де достатньо провести лише вапнування ґрунту, не вносячи фосфорно-калійні добрива і при цьому не жертвуючи врожайністю культури, а розкислення необхідно поєднати з системою живлення.
Важливим чинником є те, що в Україні достатньо власних покладів вапняку та крейди. Діючі кар’єри, де виробляють меліоранти, вже придатні до внесення, є в різних регіонах України. Такі умови логістично вигідні для господарств і дають змогу знизити собівартість цього заходу до мінімуму.
Одним зі стримуючих чинників проведення вапнування для сільгоспвиробників є те, що в Україні дуже мало досвідчених консультантів-практиків, які могли б розробити економічно ефективну стратегію нейтралізації кислотності ґрунту, що повертала б вкладені інвестиції уже в перший сезон.
Проаналізувавши описані вище чинники, ми розробили програму propHit.soil, яка враховує міжнародний досвід нейтралізації кислотності ґрунту і покликана допомогти нашим партнерам-сільгоспвиробникам економічно ефективно підвищити рН кислих ґрунтів і реалізувати потенціал своїх полів.
Ядром програми propHit.soil є розроблений експертами «Агріі Україна» унікальний індекс BSA (Balance Soil Acidity).
Програма propHit.soil від «Агріі Україна» – комплекс заходів, спрямованих на нейтралізацію підвищеної кислотності ґрунту (підвищення рН) з метою реалізації потенціалу урожайності сільгоспкультур
На відміну від традиційного підходу до визначення потреби ґрунту в вапнуванні, виходячи з показника рівня рН та розрахунку норми внесення вапна на основі гідролітичної кислотності, індекс BSA дає змогу прийняти рішення щодо доцільності проведення вапнування ґрунту на конкретному полі та визначитися з черговістю вапнування полів господарства. Індекс включає в себе, крім рівня рН ґрунту, такі показники, як ЄКО, сума увібраних основ і ступінь насичення основами в розрізі катіонів Ca2+, Mg2+, K+, Na+, рівень токсичних форм алюмінію, заліза та марганцю, вміст гумусу і гранулометричний склад ґрунту. Це дає змогу комплексно та різносторонньо оцінити рівень проблеми на кожному полі й прийняти правильне рішення щодо стратегії вирішення проблеми.
Знаючи числове значення індексу BSA, ви маєте змогу розставити пріоритетність у проведенні вапнування своїх полів і сформувати рейтинг полів для вапнування. Ви можете вирішити, що краще: в першу чергу вапнувати поля з прогнозом короткого періоду окупності чи одразу проінвестувати в поля з довшим періодом окупності.
Так, у вас в господарстві кілька полів можуть мати однаковий рівень рН ґрунту, але меліорацію на всіх полях, які її потребують, провести одночасно не завжди можливо. Стандартний аналіз ґрунту не покаже, яке з цих полів краще відреагує на вапнування. Знаючи значення індексу BSA кожного поля, ми матимемо змогу сформувати рейтинг полів у порядку найвищої доцільності проведення хімічної меліорації, щоб досягти швидшої окупності та найкращого економічного ефекту від проведеного заходу.
Важливим етапом нейтралізації кислотності ґрунту є встановлення правильної норми внесення вапнякових матеріалів. Практично всі лабораторії в Україні розраховують норму внесення вапна за показником гідролітичної кислотності. Але норма внесення вапна, розрахована за гідролітичною кислотністю, часто є завищеною і призводить до перевитрат меліоранту та коштів, що є неприпустимим у кризових умовах.
Застосування норми вапна за гідролітичною кислотністю на малобуферних гунах зазвичай призводить до явища перевапнування. Це пов’язано з тим, що лужний розчин ацетату натрію, який використовується в методиці визначення гідролітичної кислотності, витягує в розчин, крім іонів водню та алюмінію, також протони слабких органічних кислот, у тому числі гумусових, які не мають ніякого стосунку до утворення надлишкової кислотності. Програма propHit.soil передбачає встановлення норми внесення вапна методом збалансування основних катіонів у ГВК, що запобігає перевитратам вапнякових матеріалів і, відповідно, коштів господарства завдяки встановленню коректної норми внесення меліоративного продукту.
Читати по темі: «Сіль» у добривах. Коли варто контролювати
На наступному етапі реалізації програми propHit.soil ми проведемо аудит техніки вашого господарства на предмет можливості внесення різних форм розкислюючих продуктів. Нам потрібно зрозуміти, які форми меліорантів ви можете вносити, чи є можливість вносити пилоподібні матеріали або ж варто застосовувати лише гранульовані продукти. Це дасть змогу відсіяти продукти, щодо яких немає технічної можливості внесення, і перейти до аналізу вапнякових добрив, присутніх на ринку, які ви маєте змогу внести.
Як показує практика, вибір продукту, оцінка його характеристик, як виробничих, так і лабораторних, – це той етап, на якому допускається найбільше помилок. Актуальність ціни вапнякового добрива не завжди відповідає його якості та економічній доцільності. Тому вам варто звернутися до консультантів-експертів.
Наступним надзвичайно важливим етапом є розрахунок коректної норми внесення меліоранту. На практиці, коли господарство приймає рішення провести вапнування ґрунту, воно здебільшого орієнтується на лабораторно-розрахункову норму внесення вапна і використовує вказану кількість продукту, наприклад, вапнякового борошна з найближчого кар’єру, що часто не дає бажаного ефекту. Причина в тому, що зазвичай розрахунок здійснюється в перерахунку на повністю реактивний 100% карбонат кальцію. Тобто реальна норма внесення конкретного меліоранту не буде відповідати нормі, вказаній у результатах аналізу ґрунту, а потребуватиме коригування відповідно до якості обраного продукту.
Ефективність вапнякового меліоранту залежить від таких показників:
- нейтралізуюча здатність (вміст карбонату кальцію);
- фракційного складу (тонини помелу);
- реактивності продукту.
Лише всі три чинники в комплексі визначають ефективність вапнякового добрива. Більшість виробників вапнякових меліорантів у якісних характеристиках вказує лише загальний вміст карбонату кальцію (нейтралізуючу здатність), але не можна орієнтуватися тільки на цей показник, тому що сам по собі він не визначає ефективність продукту. Так, може бути матеріал із високим вмістом карбонату кальцію, але, практично, з нульовою ефективністю. Важливо знати не загальний вміст карбонату кальцію, а вміст реактивної його фракції, тобто активної діючої речовини. Якісні вапнякові матеріали мають містити не менше ніж 40% фракційного складу з розміром частинок до 150 мікрон. На ринку України значна частка продуктів не відповідає цьому показнику, тож вони є малоефективними.
При реалізації нашої програми розкислення ґрунтів propHit.soil ми проводимо лабораторний аналіз обраних вапнякових меліорантів, що дає можливість обрати найефективніший продукт і скоригувати норму внесення. Розрахунки ефективності вапнякових меліорантів проводяться з урахуванням міжнародних параметрів якості. Лабораторний аналіз вапнякових матеріалів дає змогу отримати реальний вміст активної діючої речовини та розрахувати реальну вартість одиниці діючої речовини. Проаналізувавши кілька продуктів, ми визначаємо, який із них справді найдешевший. Адже вартість вапнякового матеріалу потрібно оцінювати не за ціною за тонну, а за вартістю одиниці активної діючої речовини. Отже, програма propHit.soil дасть вам можливість вибрати найбільш ефективний і економічно вигідний вапняковий матеріал.
При проведенні вапнування важливо не просто підвищити рН ґрунту до оптимального рівня, а й забезпечити правильний баланс між катіонами. Саме баланс між елементами живлення є найважливішим аспектом родючості ґрунту, і найвищі врожаї можна отримати на ґрунтах із належною структурою. Програма propHit.soil передбачає підбір правильного меліоранту, який містить кальцій і магній у такому співвідношенні, яке забезпечить оптимальний баланс між катіонами. Це важливо для реалізації максимального потенціалу поля і пришвидшення терміну окупності програми розкислення.
Програма propHit.soil включає детальний звіт із графіком вапнування, рекомендаціями щодо стратегії розкислення ґрунтів і проведення подальшого технологічного супроводу експертами нашої компанії.
РЕАЛЬНИЙ ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ ПРОГРАМИ PROPHIT.SOIL В ГОСПОДАРСТВІ
Над реалізацією програми propHit.soil фахівці компанії «Агріі Україна» працювали понад чотири роки. Наразі компанія має на повному супроводі за цією програмою низку господарств у Тернопільській, Хмельницькій, Львівській і Чернігівській областях. Один із прикладів, де наразі реалізується програма, – господарство у Тернопільській області. Вапнування ґрунту проводилося восени 2021 р. згідно з розробленим нами графіком. Для цього господарства було проаналізовано кілька меліорантів і обрано два гранульованих продукти різних виробників – гранульована крейда і гранульований вапняк, які мали найбільш оптимальний баланс якості та ціни, враховуючи можливість господарства вносити лише гранульовані продукти. Навесні 2022 р. ми провели проміжний аналіз ґрунту для моніторингу динаміки зміни рівня рН ґрунту на різних полях.
Із проміжного звіту ми бачимо суттєве підвищення рН ґрунту за такий короткий період. Це свідчить про те, що продукти та норми їх внесення було підібрано максимально коректно. Після збору врожаю культур на цих полях ми проведемо позоновий облік урожайності й визначимо економічну ефективність реалізації програми розкислення ґрунту.
Консалтингова програма розкислення ґрунту propHit.soil від «Агріі Україна» – це низка переваг перед самостійним вапнуванням. Контроль за виконанням кожного етапу програми здійснюється досвідченою командою експертів. Це дає можливість:
- уникнути економічно необґрунтованих операцій;
- визначити реальну вартість одиниці діючої речовини меліоранту і обрати найбільш економічно вигідний продукт;
- отримати швидкий ефект від проведення вапнування ґрунту.
Також важливо зазначити, що в умовах обмеженого застосування мінеральних добрив при проведенні вапнування ґрунту ми наполегливо рекомендуємо включати до технології вирощування культур органічні добрива про/пребіотики Leanum та/або Vitamin O7, що дасть змогу підвищити загальний вміст доступного азоту і фосфору в ґрунті за рахунок фіксації азоту з повітря та переведення важкодоступних форм фосфору в легкодоступні, а відтак – отримати вищий врожай культури.
Як провести розкислення поля правильно?
Визначитись із рівнем балансу кислотності полів, оцифрувати наявний негативний вплив кислотності на економіку вирощування.
Розрахувати потребу застосування меліорантів, спрогнозувати економічну ефективність на 1–3 сезони.
Провести аналіз наявних меліорантів, обрати найбільш ефективний.
Скласти план реалізації заходів та моніторити динаміку зміни кислотності в часі.
Застосувати змінні норми внесення меліоранту в межах поля.
Внесення добрив Leanum і Vitamin O7 на фоні проведення вапнування ґрунту матиме ще більш виражену позитивну дію, оскільки при проведенні вапнування створюються сприятливі умови для швидкого розмноження мікробіоти, яка входить до складу добрив Leanum і Vitamin O7, що посилює ефективність цих продуктів і створює передумови для отримання високого врожаю.
Які помилки стануть на заваді позитивному результату?
Неправильна оцінка стану поля (комплексу показників, що визначають рівень балансу кислотності).
Некоректний розрахунок ефективної норми меліоранту.
Меліорант невідповідної якості.
Несвоєчасне внесення.
Неврахування ґрунтової відмінності в межах поля.
Отже, якщо ви господарюєте на кислих ґрунтах і маєте бажання відновити потенціал поля з гарантією, звертайтеся до фахівців компанії «Агріі Україна».
Також пропонуємо консультації та співпрацю в супроводі застосування продуктів вапнякового походження виробникам цієї продукції для забезпечення ефективного результату на полях господарств.
Менеджер з розвитку агрохімічних сервісів «Агріі Україна» Мирослава Предоляк, Myroslava.Predoliak@agrii.com.ua
Експерт з агрохімії «Агріі Україна» Максим Желевський, Maxim.Zhelevskiy@agrii.com.ua
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2022
