Посуха, яка другий рік поспіль вражає південні регіони України, завдала катастрофічних збитків аграріям Миколаївської області. Як повідомив голова Миколаївської ОВА Віталій Кім, цьогоріч повністю втрачено врожай кукурудзи на площі близько 400 тис. га.
«Майже половина посівів соняшнику, який є однією з основних і стратегічно важливих культур області, також загинула. Спека на півдні триває, опадів критично бракує. Ми вже зверталися до профільного міністерства та Міністерства економіки з проханням про підтримку аграрного сектору», — наголосив очільник області.
За його словами, ситуація в регіоні ускладнюється тим, що посуха має кумулятивний ефект: ґрунт не встигає накопичувати вологу з року в рік, особливо на піщаних та супіщаних ґрунтах півдня. Це робить традиційні культури (кукурудзу, соняшник) особливо вразливими, навіть за використання сучасних технологій вирощування.
Щодо потенційної загрози нашестя сарани, голова ОВА повідомив, що масового розмноження шкідника в області наразі не зафіксовано. Проте моніторинг ситуації триває, адже в сусідніх південних регіонах виявлені локальні осередки комахи.
В окремих районах Миколаївщини пройшли локальні зливи, які дещо покращили ситуацію з вологозабезпеченням. Зокрема, у Первомайську випало 18 мм опадів, у Баштанці — 20 мм. Ці опади перервали тривалий бездощовий період. Проте для більшості господарств вони вже не змогли вплинути на врожай кукурудзи.
На решті території області посуха продовжується: у ряді районів дощів не було від 45 до 60 днів. Аграрії повідомляють про значне виснаження ґрунтових запасів вологи та прогнозують серйозне скорочення врожайності озимих культур у разі відсутності дощів восени.
Фахівці радять виробникам активніше розглядати альтернативні стратегії адаптації, зокрема:
- підбір більш посухостійких гібридів та сортів,
- корекцію сівозміни з урахуванням нових кліматичних ризиків,
- впровадження технологій збереження вологи (мінімальний або нульовий обробіток ґрунту, покривні культури),
- інвестиції в системи зрошення, де це можливо.
Ситуація на Миколаївщині є яскравим прикладом того, що кліматичні зміни потребують переосмислення традиційних агротехнологій та підтримки держави у впровадженні адаптивних рішень.
