Органічні добрива залишаються одним із найдоступніших способів поповнення запасів поживних речовин у ґрунті та підтримання його родючості.
Водночас їхня реальна ефективність залежить від багатьох чинників — від виду сировини та вмісту сухої речовини до умов зберігання й швидкості мінералізації в ґрунті.
Фахівці наголошують: однакова за обсягом доза гною чи рідких органічних добрив може забезпечити рослини абсолютно різною кількістю азоту, фосфору та калію. Саме тому при плануванні системи живлення важливо враховувати не лише кількість внесених добрив, а й їхній фактичний склад.
Чому важливий вміст сухої речовини
Одним із головних показників якості органічних добрив є вміст сухої речовини.
«Чим вищий вміст сухої речовини, тим більшою є концентрація поживних елементів та органічної маси. Саме в сухій речовині містяться азот, фосфор, калій, магній і мікроелементи, а не у воді», — пояснюють експерти.
Добрива з високим вмістом сухої речовини не лише забезпечують культури більшою кількістю елементів живлення, а й сприяють накопиченню гумусу та поліпшенню структури ґрунту.
Гній різного походження має різну цінність
Попри те, що гній часто розглядають як єдину категорію добрив, його поживна цінність може істотно відрізнятися залежно від виду тварин, раціону, кількості підстилки та технології утримання.
За даними фахівців:
- гній великої рогатої худоби містить у середньому 3–4 кг фосфору та 6–7 кг калію на тонну;
- свинячий гній характеризується вищим вмістом фосфору — близько 7–8 кг/т, але містить менше калію — 5–6 кг/т;
- вміст азоту в обох видах гною може коливатися від 3 до 8–9 кг/т.
Найбільш концентрованим природним добривом залишається пташиний послід. У свіжому вигляді він зазвичай містить:
- 10–15 кг азоту на тонну;
- 6–9 кг фосфору;
- 6–7 кг калію.
У більш сухій масі ці показники можуть зростати до 20–25 кг азоту, 15–20 кг фосфору та 12–14 кг калію на тонну.
Втім, через високу концентрацію поживних речовин застосовувати пташиний послід слід обережно. Адже надмірні дози можуть спричинити пошкодження рослин і надлишкове накопичення азоту в ґрунті.
Чому поживні речовини діють не відразу
На відміну від мінеральних добрив, поживні елементи з органічної маси стають доступними для рослин поступово.
Спочатку органічні сполуки мають пройти процес мінералізації під дією ґрунтових мікроорганізмів. Інтенсивність цього процесу значною мірою залежить від температури та вологості ґрунту.
У прохолодні та посушливі весни розкладання органічної речовини сповільнюється, тому рослини отримують поживні елементи пізніше. Натомість у теплих і вологих умовах процес відбувається значно швидше.
Як рослини використовують азот із органічних добрив
Найбільші відмінності між органічними та мінеральними добривами стосуються саме азоту.
У гної переважна частина азоту перебуває в органічній формі, яка потребує мінералізації. У рідкому гної значна частка представлена амонійним азотом, доступним для засвоєння практично відразу після внесення.
За оцінками експертів:
- у перший рік після внесення рослини використовують близько 35–40% азоту з гною;
- із рідкого гною цей показник може сягати 60–70%, особливо за весняного внесення;
- для мінеральних добрив коефіцієнт використання азоту становить 70–80%.
Таким чином, рідкі органічні добрива забезпечують швидший ефект, тоді як традиційний гній працює довше.
Калій і фосфор: у чому особливість
Серед основних елементів живлення саме калій є найбільш доступним для рослин із натуральних добрив. Він не утворює стійких органічних сполук і перебуває у формі, придатній для безпосереднього поглинання кореневою системою.
У рік внесення культури можуть використати 50–60% калію, що відповідає ефективності мінеральних калійних добрив.
Інакше ситуація складається з фосфором. Значна його частина зв’язана в органічних сполуках і потребує розкладання мікроорганізмами. Через це навіть добрива з високим вмістом фосфору не завжди здатні повністю замінити стартове мінеральне живлення, особливо для культур, чутливих до нестачі цього елемента в холодному ґрунті, зокрема кукурудзи.
Довготривалий ефект для ґрунту
Однією з головних переваг органічних добрив є їхня пролонгована дія. Поживні речовини вивільняються поступово протягом кількох сезонів, забезпечуючи культури не лише макро-, а й мікроелементами.
Тому під час планування системи удобрення аграріям варто враховувати не тільки поточні потреби рослин, а й післядію попередніх внесень гною, рідких органічних добрив чи пташиного посліду.
Правильне використання органічних добрив дозволяє не лише зменшити витрати на мінеральне живлення, а й підтримувати родючість ґрунту, покращувати його структуру та формувати більш стійкі агровиробничі системи.
За матеріалами Farmer.pl.
