Порівняння сучасних технологій вирощування польових культур

346
Порівняння сучасних технологій вирощування польових культур

Глобальне потепління, економічна нестабільність, зростання вартості оренди землі та інші виклики, які постають перед аграріями останнім часом, потребують отримання доступу до нових високоефективних технологій вирощування сільгоспкультур, які б дали змогу підвищити рентабельність агровиробництва в умовах сьогодення.

Не секрет, що сучасний потенціал продуктивності польових культур значно вищий від тих показників, які ми зазвичай отримуємо в полі, особливо, якщо дивитись на середні результати урожайності по країні. Це свідчить про недосконалість засобів і методів виробництва та необхідність їх оптимізації.

З цією метою компанія «Сервіс-Агрозахід», яка спеціалізується на дистрибуції сучасних продуктів і рішень у сфері агрономії та землеробства, а також надає консультаційну підтримку аграріям, вирішила провести порівняння сучасних технологій вирощування на прикладі семи культур, а саме: озимої пшениці, озимого ріпаку, ярого ячменю, гороху, кукурудзи, сої та цукрових буряків, щоб визначити найбільш оптимальні варіанти.

В попередньому номері журналу «Агроном» ми розпочали опис закладеного експерименту. Нагадаємо, що для його проведення було обрано передове господарство Тернопільщини – ПАП «Аркадія», землі якого розташовані в південній частині області, в зоні недостатнього зволоження.

В господарстві дотримуються своїх відпрацьованих схем вирощування, за яких в минулі роки вже досягались одні з найвищих врожаїв у регіоні. Поряд із технологією господарства спеціалістами компанії «Сервіс-Агрозахід» було запропоновано альтернативну технологію для кожної з досліджуваних культур, яка покликана збільшити урожайність або ж оптимізувати витрати, що в кінцевому підсумку має підвищити рентабельність виробництва в цілому.

Таким чином, після чергового обстеження посівів, яке відбулося в середині липня, було відмічено, що тривала весняна посуха, а також різкі перепади температур, які спостерігались в травні, негативно позначились на розвитку та розкритті потенціалу рослин. Більшою мірою від несприятливих погодних умов стресу зазнали озимі та ранні ярі культури, які вже перебували у фазі закладання врожаю.

Водночас, незважаючи на надмірні опади в травні-червні та сприятливі для розвитку хвороб температури повітря, їх поширення в посівах завдяки вчасному фунгіцидному захисту було мінімальним. Ураження шкідниками не відмічалось. Що стосується сегетальної рослинності – лише на окремих полях спостерігались поодинокі бур’яни, які не перевищували порогу шкодочинності, що свідчить про ефективну дію застосовуваних гербіцидів.

Нагадаємо, що система удобрення та захист озимих культур (ріпак, пшениця) з осені були однаковими для двох варіантів (контрольного та альтернативного). Змін зазнали лише елементи весняного догляду за посівами, що відмічено у схемах нижче.

З моменту попереднього обстеження рослин озимого ріпаку (наприкінці квітня) на посівах було проведено планові інсектицидно-фунгіцидні обробки. Так, у варіанті господарства посіви чотири рази обробляли інсектицидами та двічі фунгіцидами з додаванням борних добрив. В альтернативному варіанті обмежились двома інсектицидними та однією профілактичною фунгіцидною обробкою. При цьому було замінено фунгіцид, а також додано ад’ювант – МахFull Pro. Оскільки спалаху масового розмноження шкідників та поширення основних хвороб не відмічалось, на цьому варіанті було вирішено не використовувати додатковий захист (схема «Озимий ріпак»).

Озимий ріпак-а

Озимий ріпак-б+

На посівах озимої пшениці після планового застосування регуляторів росту було проведено другу та третю фунгіцидні обробки в баковій суміші з інсектицидами та ад’ювантами. При цьому у варіанті компанії «Сервіс-Агрозахід» було використано альтернативні препарати. Крім того, у другу обробку добавлено добрива, а в третю – регулятор росту для запобігання ламкості стебла з огляду на підвищені вологі умови на початку літа (схема «Озима пшениця»).

Озима пшениця-а

Озима пшениця-б+

Також у фазу виходу колосу на пшениці провели додаткове підживлення посівів. Для цього на контрольному варіанті застосували КАС в нормі 100 кг/га з додаванням 20 кг/га тіосульфату амонію для підвищення ефективності основного добрива та пролонгації його дії. На альтернативному варіанті тіосульфат було замінено на сульвіт (в нормі 5 л на кожні 100 кг КАСу).

На ранніх ярих культурах, як вже зазначалося в минулому номері журналу, окрім відмінностей у захисті рослин, корегувань зазнали також система протруєння (ячмінь, горох) та удобрення (ячмінь), що відмічено у схемах нижче.

З моменту попереднього обстеження на ячмені було проведено ще три обробки – гербіцидна, рістрегулююча та комплексна (інсектицид + фунгіцид + регулятор росту). В альтернативному варіанті замінили лише регулятор росту та ад’ювант (схема «Ярий ячмінь»).

Ярий ячмінь-а

Ярий ячмінь-б

На посівах гороху за цей період було внесено протизлаковий гербіцид з додаванням ад’юванту, а також здійснено профілактичний захист проти хвороб та шкідників, який поєднувався із внесенням мікродобрив. У варіанті компанії «Сервіс-Агрозахід» було використано альтернативні препарати, а також добавлено мікродобриво Омекс МікроМакс. Водночас на варіанті господарства додатково провели десикацію посівів (схема «Горох»).

Горох-а

Горох-б

На пізніх ярих культурах відмінності у технологіях були більш суттєвими і стосувались не лише удобрення та захисту (соя, кукурудза, цукрові буряки), а й вибору альтернативних сортів та гібридів (соя, кукурудза).

Так, на посівах сої для порівняння було запропоновано ще один сорт – Ніагара. При цьому норма висіву залишилась без змін – 600 тис/га. Протруєння насіння відбувалось за різними схемами. В альтернативному варіанті було замінено фунгіцидний протруйник та вилучено інсектицидний, а також добавлено добриво для передпосівної обробки насіння Інтермаг Примус і стимулятор росту Алгомель Пуш. У системі основного удобрення норму внесення Тарногран R під передпосівну культивацію збільшили на 50 кг/га (схема «Соя»).

Соя-а

Соя-б

В технології захисту рослин змін зазнала перш за все система конт­ролю бур’янів. Було замінено ґрунтові гербіциди та ад’ювант, а також скасовано внесення страхових гербіцидів, оскільки в цьому не було потреби, виходячи із ситуації на полі. Та незначна кількість бур’янів, що з’являлись після застосування ґрунтових гербіцидів, не перевищувала економічного порогу шкодочинності і не мала суттєвого впливу на подальший розвиток рослин сої. Захист від злакових бур’янів залишився без змін. В альтернативному варіанті лише додали ад’ювант для кращого проникнення препарату в рослини.

Остання обробка, яка в контрольному варіанті поєднувала внесення фунгіциду, інсектициду та добрив, також зазнала корегувань. У варіанті компанії «Сервіс-Агрозахід» було замінено фунгіцид та скасовано внесення інсектициду у зв’язку з відсутністю шкідників на посівах культури. Крім того, в бакову суміш додали стимулятор росту Алгомель Пуш і запропонували альтернативні добрива з біостимулюючими властивостями та ад’ювант.

На кукурудзі, поряд з гібридом НК Кобальт на контрольній ділянці, для порівняння було висіяно два інших гібриди з меншим ФАО – Тоутатті й Зупорто (схема «Кукурудза»).

Кукурудза-а

Куурудза-б

Змін зазнала і система удобрення посівів, а також їх захист. Так, в альтернативному варіанті обмежились лише застосуванням страхових гербіцидів. Крім того, дві окремі обробки приділили комплексному підживленню та стимуляції росту рослин. Натомість в контрольному варіанті підживлення проводилось разом із другим внесенням гербіцидів. Додатково тут було проведено планове внесення трихограми.

На посівах цукрових буряків основні відмінності стосувались технології захисту та частково удобрення. Так, в систему живлення в альтернативному варіанті додали препарат Сульвіт для підвищення ефективності КАС та пролонгації його дії. Також було оптимізовано системи гербіцидного і фунгіцидного захисту та позакореневого підживлення (схема «Цукрові буряки»).

Цукрові буряки-а

Цукрові буряки-б

На час підготовки журналу до друку в господарстві вже зібрали урожай чотирьох із семи досліджуваних культур, а саме: озимого ріпаку, озимої пшениці, ярого ячменю та гороху. Аналізуючи отримані показники урожайності, можна відмітити, що вони в цьому році в середньому по господарству виявились на 25–35% нижчими, ніж у попередні роки. Головною причиною недоотримання врожаю, окрім аномально посушливого весняного періоду, є пізні травневі приморозки, внаслідок яких рослини зазнали відчутного стресу.

Порівняння отриманих результатів на досліджуваних ділянках показало, що різниця в урожайності між варіантом господарства і альтернативним, запропонованим компанією «Сервіс-Агрозахід», становила 4–5%, за винятком озимої пшениці, де цей показник був у межах похибки досліду.

При цьому варто відмітити, що поряд із отриманням, хоч і незначної, але прибавки врожаю, на альтернативному варіанті вдалося також скоротити витрати на технологію в межах 2–7% залежно від культури.

В наступному номері журналу ми порівняємо результати урожайності пізніх культур – сої, кукурудзи та цукрових буряків і проаналізуємо, яка із досліджуваних технологій виявилась більш рентабельною.

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2020

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram