При внесенні засобів захисту рослин основне завдання полягає в тому, щоб досягти високої ефективності обприскування і при цьому не допустити заподіяння шкоди довкіллю. В цій статті ми продовжимо розглядати чинники, що впливають на якість обприскування.
ЧИННИКИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЯКІСТЬ ОБПРИСКУВАННЯ
- Дисперсність розчину. Для культур, що ростуть вертикально, таких як зернові, оптимальними є великі краплі, що легко проникають вглиб стеблестою. Для широколистяних, таких як картопля, соя, бавовник, більше підходить дрібнодисперсне розпилення. Великі краплі не можуть досягти нижнього ярусу.
- Густота покриття поверхні, що обробляється розчином пестициду. Для гербіцидів щільність покриття має бути не менше ніж 20–40 крапель/см2 (для системних – мінімальна кількість, для контактних – максимальна), для інсектицидів – 30–60 (аналогічно: системних і контактних), фунгіцидів – не менше ніж 60–70 крапель/ см2 (для системних допускається менше – до 40).
Для системних гербіцидів рівномірність покриття не дуже принципова, для контактних препаратів необхідне максимальне покриття поверхні.
- Стабільне рівномірне внесення розчину по ширині захвату штанги та протягом гону. Нерівномірність не повинна перевищувати 25% від середнього значення.
Несвоєчасна заміна розпилювачів може призвести до збільшення варіаційного коефіцієнта до 60%, тоді як норма становить 5%.
- Точне дозування робочої рідини.
- Метеорологічні умови та час, терміни (відповідно до фази культури) проведення обробки (температура, вітер, вологість тощо). Низька температура уповільнює метаболізм у рослин, висока температура може спричинити стрес.
Оптимальний час проведення обробки – ранкові й вечірні години, а також ніч, особливо при значних посівних площах та обмеженому оптимальному періоді проведення захисних заходів.
ЯКІСТЬ ВОДИ
Ефективність застосування пестицидів значною мірою залежить від якості води. Необхідно заздалегідь з’ясувати, чи має вода, яка використовується для приготування робочого розчину, якості, що можуть негативно вплинути на дію препаратів. Насамперед потрібно звернути увагу на етикетку на тарній упаковці препарату, який планується використати. Там наведено основні вимоги до умов приготування робочого розчину.
Бруд. Частинки ґрунту, рослинні рештки, водорості можуть бути причиною засмічення або повного перекриття отворів розпилювачів, фільтрів, інших складових системи обприскувача. Потрапляючи в робочий розчин, вони можуть зв’язувати діючу речовину препарату, що в підсумку позначається на ефективності обприскування.
Жорстка вода – вода, що містить високі концентрації солей кальцію та магнію. У більшості випадків препарати, чутливі до жорсткої води, містять речовини, які дають можливість нівелювати цей вплив.
Кислотність води. Рівень рН природної води – в межах 6,5–8. Вода з рН 8 має лужні властивості, що зумовлює явище лужного гідролізу. Саме тому не слід залишати на ніч вже приготовлений робочий розчин – у процесі лужного гідролізу змінюється хімічна структура діючої речовини, що неминуче впливає на ефективність обприскування.
Електропровідність води залежить від розчинених солей, що містяться в ній, і температури. Висока концентрація іонів Na+, K+, Ca2+, Cl–, SO42–, HCO3– часто є причиною погіршення розчинності кристалічних пестицидів. «Солона» вода важко змінює свою кислотність через буферні властивості. Оптимальний рівень електропровідності становить 03–07 mS/cm.
Температура. Вода не повинна бути занадто холодною (щойно зі свердловини) або занадто гарячою (у закритій ємності під пекучим сонцем). Важливо також взяти до уваги, що багато сільгоспвиробників використовують робочі суміші пестицидів і азотних добрив (аміачна селітра, карбамід та ін.), останні при розчиненні знижують температуру робочого розчину на 5–8°С, особливо якщо вода береться зі свердловини, температура якої й так до 10 і більше градусів нижча за температуру повітря. Тобто рослини в цьому випадку отримають серйозний стрес. Препарати у холодній воді розчиняються погано. Необхідно дати воді зі свердловини нагрітися до температури навколишнього середовища, і тільки потім використовувати для приготування робочого розчину і обприскування.
Читати по темі: Проблеми присутності бур’янів у посівах починаються з насіння
Кислотність і електропровідність води можна самостійно тестувати. Занадто «солону» воду можна розбавляти водою з інших джерел. Кислотність і жорсткість води регулюють за допомогою спеціальних комерційних продуктів. Інформацію про те, як слід використовувати пестицид, можна прочитати на етикетці препарату.
Важливо пам’ятати, що якість природної води, яка використовується для обробки, може суттєво змінюватись залежно від погодних умов, особливо після злив.
ОСНОВНІ ПАРАМЕТРИ ОБПРИСКУВАННЯ
Витрата робочої рідини для гербіцидів становить у середньому 100–200, для фунгіцидів – 150–300, для інсектицидів – 150–250 л/га. Відхилення фактичної норми витрати робочої рідини не повинно перевищувати 5% від заданої.
Швидкість руху обприскувача підбирається з урахуванням витрати робочої рідини на 1 га, використовуваного розпилювача, робочого тиску, погодних умов, описаних вище чинників і становить: для щілинних розпилювачів – 6–8 км/год, для інжекторних – 8–12 км/год і при внесенні ґрунтових гербіцидів – до 16 км/год. Останні розробки деяких розпилювачів із конструктивними особливостями дають змогу розширити швидкісні рамки без зниження якості обробки.
Робочий тиск залежить від типу обраного розпилювача та витрати робочого розчину. Всі ці параметри тісно взаємопов’язані, тож необхідно підбирати, як то кажуть, золоту середину. Головне – щоб зберігалася висока якість обробки.
Дворазове збільшення краплин в розмірі призводить до восьмиразового скорочення їх кількості, тобто 8 крапель розміром 150 мкм – це одна крапля розміром 300 мкм
Збільшення швидкості руху обприскувача посилює турбулентність вихідних потоків, що знижує керованість факелом розпилу. Тому проведення обробки на високих швидкостях потребує застосування спеціальних інженерних рішень.
Чимало часу втрачається при заправках обприскувачів, що пов’язано з великим обсягом води, необхідної для приготування робочого розчину. Зниження обсягів робочої рідини з 200 л/га до 100–150 л/га допомагає заощадити до 30% часу та коштів. При цьому багато препаратів не знижують ефективності. Виняток, як правило, становлять гербіциди для широколистяних бур’янів контактної дії.
ШВИДКІСТЬ ОБРОБКИ, НОРМА ВИТРАТИ РОБОЧОЇ РІДИНИ
При високих значеннях швидкості обробки (понад 14 км/год) зростає природний опір повітря (адже воно також має свою щільність). Турбулентні потоки, що виникають при русі, ускладнюють управління дисперсією, що виробляється. Підвищується ступінь зносу та випаровування крапель, особливо у вітряну погоду. Розпорошений розчин, що досягає культури, не встигає проникнути вглиб стеблостою і осідає переважно у верхніх ярусах (рис. 2), що може спричинити нерівномірне відкладення розчину, відсутність ефективності внаслідок нестачі препарату в нижніх ярусах культури та негативної дії надлишку в верхніх.
Ускладнюється управління та погіршується маневреність техніки, особливо на ґрунтах із м’яким верхнім шаром, різних нерівностях поля. При різких змінах траєкторії руху, доланні нерівностей поля зростає ймовірність пошкодження конструкції обприскувача та скорочення терміну служби обладнання.
Збільшення швидкості обробки можливе за невеликої вегетативної маси культури, де проникнення не таке важливе, а також якщо стоїть завдання обробити лише верхній ярус об’єкта. І навіть у цих випадках необхідні ретельний контроль, застосування технологічних розпилювачів, що виробляють розпил, стійкий до знесення, збільшення витрати рідини на 20–25%, застосування системних препаратів. Тільки в такому разі можливе незначне збільшення швидкості.
При визначенні оптимальної швидкості обробки та норми витрати робочої рідини необхідно брати до уваги цільові об’єкти, на які потрапляє робочий розчин, фазу розвитку культури та погодно-кліматичні умови (сонячна інсоляція, температура, відносна вологість повітря, швидкість вітру та інше).
Завданням оператора є максимальне потрапляння продукту на цільові об’єкти. Щоб зберегти біологічну активність ґрунтового гербіциду, необхідний його рівномірний розподіл при внесенні.
Якщо зораний шар землі тонкий і ґрунт містить грудки, цілком імовірно, що після того, як грудки будуть розмиті дощами, на полі з’являться ділянки, не оброблені гербіцидом. Щоб цього не сталося, необхідно домагатися хорошої підготовки ґрунту та оптимальної щільності покриття оброблюваної поверхні (20–40 крапель/см2 – контроль на водочутливому папері). Виходячи з цього критерію, витрати робочої рідини при правильному виборі розпилювача (із середньодисперсним розпилюванням) мають становити не менше ніж 100 л/га. Однак при підвищеній швидкості вітру (4–5 м/с) та швидкості руху обприскувача (понад 14 км/год) обрані параметри можуть призвести до зниження ефективності обробки. Щоб мінімізувати ці ризики, потрібно знизити швидкість до 10 км/год, робочий тиск – до мінімально дозволеного, висоту штанги – до 40–50 см і збільшити витрату робочої рідини до 150–180 л/га. При постійній швидкості вітру 5–7 м/с рекомендується використання інжекторних розпилювачів із нормою витрати робочої рідини не менше ніж 200 л/га.
Швидкість обприскування при внесенні післясходових гербіцидів обмежується культурними рослинами. Чим вища швидкість, тим більше гербіциду відкладатиметься на самій культурі (рис. 3). Це може призвести не тільки до зниження дії гербіциду на бур’яни, а й до пригнічувального впливу на культурну рослину (фітотоксичності).
Для проведення післясходових гербіцидних обробок швидкість обприскування не повинна перевищувати 12 км/год, оскільки збільшення швидкості призведе до зниження проникнення робочої рідини до бур’янів і ґрунту, особливо при проведенні пізніх гербіцидних обробок (фаза початку виходу в трубку в зернових). Виняток можуть становити зернові, де на ранніх етапах розвитку (2–3 листки у пшениці) швидкість обробки можна збільшити до 14–16 км/год.
При підборі оптимальних параметрів внесення інсектицидів та фунгіцидів необхідно брати до уваги:
- погодно-кліматичні умови (температура та вологість повітря, швидкість вітру, випадання і рясність роси, сонячна активність);
- висоту штанги над цільовим об’єктом обробки;
- швидкість руху обприскувача;
- норму витрати робочої рідини;
- тип використаних розпилювачів.
Всі ці чинники впливають на ефективність обробки, тому виділяти якийсь один чинник недоречно. Зі зростанням температури повітря відбувається зниження вологості, що може призвести до випаровування дрібних крапель робочої рідини. У комплексі з сонячною активністю ефект випаровування може значно зрости.
Оптимальними погодно-кліматичними умовами щодо такого роду обробок вважаються: відносна вологість повітря – щонайменше 60%, температура – 15–18°С, швидкість вітру – трохи більше ніж 2 м/с.
Насправді такі умови зустрічаються вкрай рідко, тому для більш ефективної обробки необхідно змінювати параметри внесення препаратів. Домогтися якісного внесення за непростих погодних умов можна за рахунок максимально можливого зниження висоти штанги, швидкості обприскування, тиску, збільшення розміру крапель та витрати робочої рідини.
Зниження висоти штанги дає змогу скоротити відстань польоту краплі до листка чи колоса. Зниження швидкості забезпечує краще проникнення робочої рідини в стеблестій до різних ярусів листя, а також менше знесення вітром рідини, що розпилюється. Для того, щоб робочий розчин міг проникнути в нижні яруси рослин, необхідно використовувати краплі середнього та великого розміру. При цьому швидкість обробки не повинна перевищувати 12 км/год. Зниження робочого тиску сприяє утворенню середніх і великих крапель (для стандартних щілинних розпилювачів – 1,5 атмосфери, для інжекторних – 3 атмосфери). Але не всі розпилювачі здатні формувати великий розмір краплин. Це насамперед визначається типом розпилювача. До того ж потрібно розуміти принцип: дворазове збільшення крапель в обсязі призводить до восьмиразового скорочення їх кількості, тобто 8 краплин розміром 150 мкм дорівнюють одній краплині розміром 300 мкм. Це означає, що при використанні розпилювачів інжекторного типу необхідно збільшувати витрати робочої рідини.
Олександр Олійник, оглядач, за матеріалами компанії «Сингента»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023
