У Швейцарії технології зберігання яблук доведені до можливого на сьогоднішній день ідеалу.
У великих залах із відповідними холодильними камерами створені умови, які дозволяють зберігати плоди протягом кількох місяців або навіть кількох років, залежно від сорту.
У Зурзеї, кантон Люцерн, є така фруктова зала, в якій у контрольованих умовах зберігаються тисячі яблук.
Система вибудована на чіткому обліку: під час сезону збирання врожаю кожен виробник фруктів повідомляє за 24 години – які сорти та в якій кількості мають бути зібрані та доставлені до фруктового цеху, де вони потім зберігаються у різних холодильних камерах.
У цих приміщеннях переважають низькі температури, низький рівень кисню і, навпаки – підвищений рівень вуглекислого газу.
Вміст кисню знижений до 1-2 відсотків, підвищений вміст вуглекислого газу і температура трохи вище за нуль уповільнюють процес дозрівання яблук, а значить, їх можна зберегти максимально довго.
Щосезону у фруктовому залі у Зурзеї знаходиться загалом кілька тисяч тонн яблук понад 20 різних сортів.
Щоб без необхідності не турбувати глибокий сон плодів, холодильні камери повинні відкриватися лише на короткий час перед пакуванням та відправкою оптовикам й роздрібним торговцям для продажу.
Тому розраховується попит на окремі сорти яблук, вони поміщаються в індивідуальні холодильні камери у відповідних кількостях. Пік споживання яблук припадає на період із січня до травня.
«Певні сорти яблук можуть відносно добре зберігатися і без високотехнологічних систем кілька місяців у прохолодному, темному і не надто сухому підвалі. До них відносяться Гала, Джонаголд, Глокенапфель, Бребурн та Боскоп. Однак, при звичайному зберіганні яблук слід пам’ятати про «проблему взаємодії»: яблука виділяють газ дозрівання етилен, який прискорює дозрівання сусідніх овочів чи фруктів, що може, наприклад, призвести до гниття капусти. Але й цей ефект іноді використовують позитивно, дозріваючи ківі чи манго у природний спосіб», – пояснила Меггі Старк зі Швейцарської асоціації фруктів.
