У Берліні пройшов насіннєвий конгрес асоціації Euroseeds. Тож, окрім звичних тем для українського агробізнесу, постало ще одне: правила використання добрив та пестицидів у країнах ЄС.
Результати майбутніх виборів у Європарламент можуть їх посилити. А оскільки в Україну завозять сертифіковані у ЄС засоби захисту рослин, то це викликає побоювання у вітчизняних аграріїв. Адже це може вплинути як на їхній склад, так і на вартість.
Загалом у глобальній конференції взяли участь понад 1200 учасників з десятків країн. Серед яких були і представники України. Оскільки наша держава перебуває у десятці партнерів ЄС, які впливають на ціноутворення продукту в Союзі та тісно співпрацюють з ринком.
Серед головних тем були актуальні питання селекції та продажу насіння, біорізноманіття, нових досліджень та технологій, змін у кліматі та пов’язані з ними нові стратегії, що спрямовані на убезпечення країн від форс-мажорних ситуацій у майбутньому.
ОСНОВНІ ТРЕНДИ НАСІННИЦТВА У ЄС
Забезпечення фермерів якісним насінням та його несприйнятливістю до зовнішніх впливів — одна з головних тем. Зараз вже шукають рішення, аби продукти з насіння мали вищу харчову цінність.
Важливий розвиток і стійкості насіннєвих систем. Населення планети росте і може досягнути дев’яти мільярдів до 2050-го року. А це призведе до збільшення необхідного обсягу виробництва продовольства на половину.
Тому сільськогосподарська та продовольча організація ООН (ФАО) має на меті покращити співпрацю між розвинутими та біднішими країнами.
У ФАО також наголошують на важливості доступного навчання для фермерів у роботі з новими матеріалами та насінням. Це потрібно, аби у майбутньому уникнути сплесків голоду та нестачі продовольства.
СТРАТЕГІЯ МАЙБУТНЬОГО
На конференції наголосили на важливості підтримки та розвитку європейської протеїнової стратегії. Вона покликана забезпечити незалежний і сталий доступ населення до рослинних білкових продуктів та кормів для худоби.
Вже зараз важливо збільшувати вміст протеїну у вже існуючих продуктах та розробляти нові білкові культури. Тому селекціонери працюють над даною стратегією за допомогою нових технологій, не нехтуючи стійкістю рослин до хвороб і шкідників.
Та варто зауважити, що без чіткої законодавчої бази буде важко впровадити протеїнову стратегію. Адже швидкість створення інновацій прямо вплине на результати у майбутньому.
Тому у законодавстві потрібно визначити терміни та правила, зокрема для дотримання сталості й конкурентоспроможності відносно молодої сфери. Впровадження стратегії розраховане до грудня 2023-го року.
ПОСУХА
Проблема зміни клімату також обговорювалась. Зокрема цьогорічні посухи у Франції, Румунії та Угорщині, через яку європейці втратили значну частину врожаю.
Насіннєвий сектор є одним з найбільш стресостійких в аграрній сфері. Фермери розуміють та готові до того, що треба більше навчатись і використовувати нові продукти, щоб бути конкурентоздатним і розвиватися.
Разом з тим українські аграрії можуть використати посуху, як шанс для більшого поширення української продукції на європейському ринку.
ОСТАННІЙ РІК РІПАКУ?
Учасники конференції не оминули тему наслідків нападу Росії на Україну. Війна внесла неясність у майбутнє ріпаку, адже частина угідь не була засіяна через бойові дії на півдні та сході нашої держави.
Україна є одним з основних постачальників ріпаку та продукції з нього до країн ЄС. До війни його темпи вирощування в Україні постійно зростали. Із насіння ріпаку виготовляють олію та мед, застосовують у хімічній промисловості, як біопаливо та корм для рогатої худоби.
Аграрії звертають увагу також і на інші проблеми. Серед них: нестабільність та зростання цін, невизначеність умов посіву, складність управління біотичним стресом, посуха та нашестя жуків у Франції та Британії.
Однак зменшення посівів ріпаку в Україні у цьому сезоні компенсували Німеччина, Франція, Польща та Румунія.
Серед висновків обговорення — вирощування ріпаку потрібно рятувати за допомогою обробки насіння від комах та впровадження нових генетичних інструментів, які протистоять зміні клімату та хворобам.
ПІДСУМКИ РОКУ ДЛЯ СОЇ І ДЛЯ СОНЯШНИКА
Також на конференції піднімали питання низької врожайності соняшника цьогоріч та високої ціни на нього. Його вирощування в Європі скоротилося на 22 мільйони тонн.
Основними причинами стали спека і посуха в країнах ЄС та напад Росії на Україну. Натомість, за даними компанії Syngenta, попит на соняшник збільшився останнім часом через спад коронавірусу. Така ситуація призвела до зростання цін та вимушеного переходу виробників на менш корисну пальмову олію.
Невдалим цей рік виявився і для сої, яка важлива у впровадженні протеїнової стратегії. Її врожайність у Європі впала через ті самі причини, що і у соняшника.
Однак аграрії країн ЄС намагаються компенсувати це збільшенням площ посівів у Франції, Румунії, Італії та Німеччині.
ВАЖЛИВІСТЬ БІОПАЛИВА
Провадження біопалива для скорочення викидів парникових газів у транспортному секторі – ще одна тема для обговорень.
Дизель та бензин планують замінити на альтернативні джерела до 2050-го року. Для цього розробляють нові технології та збільшують кількість олії ріпаку та олії з природних відходів.
Учасники представили цілі пакети змін до законодавства ЄС, щоб підтримати перехід на «зелені технології». Однак ці документи ще досі знаходяться на розгляді.
МОЖЛИВЕ ЗМЕНШЕННЯ ВИКОРИСТАННЯ ЗЗР
Зменшення використання ЗЗР стало темою, яка хвилювала багатьох учасників, зокрема й з України.
Наразі у ЄС прийнята стратегія «Від ферми до стола», яка зменшує потенційні площі можливих посівів та робить обов’язковим скорочення вживання половини деяких добрив до 2030-го року.
А необов’язковим, але бажаним – скорочення вживання усіх пестицидів до 2030-го. Це має зробити врожай більш корисним та зменшити кількість викидів парникових газів.
Нам вдалось обговорити з європейськими колегами багато питань, які турбують і українських аграріїв. Та ми раді, що бачимо підтримку від них, тому рухаємось і далі до перемоги.
Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України
