Господарство «Бонелет» в Одеській області отримує два врожаї артишоку протягом одного вегетаційного сезону — перший збір припадає на середину липня, другий — на вересень–жовтень.
Про це повідомила засновниця підприємства Аліна Сіденко. За її словами, така особливість пов’язана з біологією культури: після першого зрізу артишок здатний відновлювати вегетацію та формувати додаткові пагони із суцвіттями.
«Після першого збору рослину можна залишити на повторну вегетацію, і вона формує нові суцвіття. Водночас продуктивність сильно варіює: одна рослина може дати до п’яти суцвіть, інша — лише одне. Саме тому ми продовжуємо експерименти, щоб оцінити доцільність другого циклу», — пояснила фермерка.
Водозабезпечення — ключовий фактор
Артишок належить до культур із високою потребою у волозі, особливо в умовах Півдня України. За словами Аліни Сіденко, без зрошення сьогодні складно вирощувати будь-які культури — від зернових до овочевих.
Плантації артишоку в господарстві вирощують на крапельному зрошенні, що дозволяє підтримувати стабільний водний режим упродовж вегетації.
Вплив температурного режиму
Культура чутлива до екстремально високих температур. За надмірної спеки суцвіття артишоку швидко розкривається й переходить у фазу цвітіння, через що їстівна частина втрачає товарну цінність.
«Минулого року спека була ще інтенсивнішою, але ми змогли висадити рослини раніше й зібрати врожай до настання пікових температур. Цього сезону холодна та дощова весна зсунула строки, і скористатися цим вікном не вдалося», — зазначила Сіденко.
Практичне значення досвіду
Досвід господарства «Бонелет» демонструє, що артишок може бути перспективною нішевою культурою для Півдня України, однак потребує:
- чіткого контролю строків висадки;
- обов’язкового зрошення;
- адаптації технології до погодних коливань;
- оцінки економічної ефективності повторної вегетації.
Такий підхід дозволяє агровиробникам краще оцінити потенціал культури в умовах змінного клімату.
