З 1 січня 2024 року в Україні стартував другий етап земельної реформи. Відтепер купувати земельні ділянки сільськогосподарського призначення отримали можливість і юридичні особи. Максимальний розмір ділянки для купівлі не має бути більшим за 10 тис. га.
В той самий час є певні умови: юридичні особи мають бути створені та зареєстровані за законодавством нашої країни. А їх учасники – виключно громадяни України, держава чи територіальні громади. Крім того, обов’язковою частиною реформи є електронні аукціони, які захистять проти можливих маніпуляцій чи втручання.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України очікують, що після відкриття ринку для юридичних осіб ціни на землю зростуть.
«Вийдуть на ринок ті, хто довго чекає – юридичні особи, які бажають мати землю у власності, щоб отримати можливість розвивати тривалі інвестиційні проєкти. Це, звичайно, спричинить зростання ціни», – переконаний заступник міністра з питань цифрового розвитку Денис Башлик.
Він додав, що найвищі ціни зафіксовані в Івано-Франківській (до $2 тис/га), Львівській(до $1450 тис/га) та Тернопільській областях(до $1400 тис/га).
Однак не всі українці підтримують запуск другого етапу земельної реформи і головним аргументом називається низька купівельна спроможність фермерів. Передбачається, що вартість гектара зросте, тому фермерам буде складно витримувати конкуренцію з великими агрохолдингами.
Денис Марчук, заступник голови «Всеукраїнської аграрної ради» повідомив, що діалог з цього приводу ведеться з профільним комітетом у Верховній раді та Міністерством аграрної політики з літа, однак безрезультатно.
Крім того, необхідну кількість підписів набрала петиція на сайті президента про перенесення другого етапу до завершення війни з рф – Володимир Зеленський передав її на розгляд Кабінету міністрів. Автори петиції закликали зберегти ліміт до закінчення війни та на два роки після.
Третій етап земельної реформи передбачає відкриття ринку для іноземних громадян та компаній, але відповідне рішення має бути затвердженим на всеукраїнському референдумі. Коли він запрацює, залишається невідомим, оскільки під час війни референдум провести неможливо.
