В Україні тривають випробування шести нових сортів бавовнику, які другий рік поспіль проводить Інститут експертизи сортів рослин, повідомив директор установи Сергій Мельник.
Нові сорти і результати попередніх тестувань
Минулого року інститут випробовував п’ять сортів, насіння яких надали компанії з Німеччини, США та Туреччини. За результатами досліджень два іноземні сорти вже внесено до Державного реєстру сортів рослин, що дає змогу їх офіційно вирощувати в Україні.
Також у реєстрі з’явилися два українські ранньостиглі сорти, створені науковцями Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН:
- Підозерський 4 — для вирощування на незрошуваних землях;
- Дніпровський 5 — для зрошуваних ділянок.
Нові розробки дозрівають на 5–10 днів раніше за болгарський сорт Белі Ізвор, при цьому якість волокна відповідає вимогам текстильної промисловості. Через прохолодну весну сівбу цього року відклали, тому збір дослідних посівів заплановано на кінець жовтня – початок листопада.
Бавовник як стратегічна культура
Повернення бавовнику має стратегічне значення — не лише для текстильної промисловості, а й для оборонного сектору, який потребує нітроцелюлози для виробництва пороху.
У 2024 році в Одеській області вже зібрали перший експериментальний урожай на ділянках, де тестували шість сортів, у тому числі українські Підозерський 4 і Дніпровський 5.
Оптимальні умови вирощування
Найперспективніші регіони для культури — південні степи Одещини, Херсонщини та Запоріжжя, де:
- тривалість вегетації становить 140–160 днів,
- сума активних температур — 2500–3000°C.
Для отримання врожайності 20–30 ц/га агрономи рекомендують:
- крапельне зрошення (2–3 поливання за сезон),
- внесення добрив:
- азот — 60–80 кг/га,
- фосфор — 40–60 кг/га,
- калій — 30–50 кг/га.
Економічна привабливість і виклики
Ціна на бавовняне сирце становить 700–1200 дол./т, а продукція з нього — волокно, олія, макуха — затребувана у текстильній, фармацевтичній та кормовій галузях.
Держава вже підтримує культуру: фермери можуть скористатися пільгами, передбаченими законом №10427-1, а потенціал посівних площ оцінюють у 50–70 тис. га.
Серед головних викликів:
- потреба у високих інвестиціях у зрошувальні системи,
- залежність від імпортного насіння,
- обмежена кількість спеціалізованої техніки для збору врожаю.
Збирання здійснюють бавовнозбиральними комбайнами або вручну при вологості волокна до 10%.
Рекомендації аграріям
Фахівці радять фермерам починати з тестових площ 5–10 га, звертаючись за консультаціями до агрономів Одеської області, які вже мають практичний досвід роботи з культурою.
