Взимку, в період відлиг, у посівах озимих зернових культур можливе переміщення личинок хлібної жужелиці на поверхню ґрунту й відновлення їх живлення за позитивних денних і нічних температур повітря (від 0° до 5 °С), у так звані «лютневі вікна».
В період відновлення весняного кущення-початку трубкування, за умов дружньої теплої весни, цілком ймовірно очікувати формування осередків із підвищеною чисельністю фітофага, особливо на посівах озимини, що розміщена по стерньових попередниках і частково – по кукурудзі.
Хлібна жужелиця, або турун відчутно шкодять у Степу (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області), а в останні роки й у Лісостепу, що зумовлено теплими зимами з незначним промерзанням ґрунту.
Для захисту зернових культур від хлібної жужелиці потрібна комплексна система, складовими якої є правильний підбір попередників; уникнення повторних посівів зернових (кількість площ озимої пшениці по колосових попередниках у сівозміні не має перевищувати 15-20% загальної площі зернових); висів високоякісного насіннєвого матеріалу; збалансоване застосування мінеральних добрив; лущення стерні відразу після збирання врожаю, що сприятиме знищенню падалиці.Зменшує накопичення фітофага передпосівна токсикація насіння інсектицидами.
naas.gov.ua
