При використанні інокулянтів вкрай важливо володіти технічними знаннями щодо роботи з ними. Інокулянти – це біологічні продукти, створені на основі живих мікроорганізмів, і потребують іншого догляду, ніж хімічні препарати. Необхідно приділяти увагу температурі, впливу сонячного світла та умовам зберігання. Також важливо знати правильний спосіб інокуляції насіння, використовуючи правильну дозу.
Ще одна проблема – сумісність із хімікатами. Часто фермер купує насіння, оброблене пестицидами, а потім відразу хоче застосувати інокулянт. У цьому випадку ефективність біопрепарату може бути знижена. Ідеальний підхід – спочатку застосувати хімічну обробку, дати насенню висохнути і тільки потім застосовувати інокулянт.
У польових умовах рекомендується використовувати окремі ємності для внесення хімікатів та біологічних препаратів, а також проводити обприскування, уникаючи перепадів pH та температури. Таким чином, успіх залежить від належної практики управління та використання легальних та зареєстрованих препаратів.
Як інокулянти сприяють вивільненню фосфору із ґрунту?
Фосфаторові мікроорганізми діють у ризосфері, поблизу коренів рослин. Наприклад, у продукті, розробленому Embrapa, дві бактерії діють за допомогою різних механізмів, що сприяють засвоєнню фосфору.
У бразильських ґрунтах фосфор важко засвоюється через присутність мінералів, глин та оксидів, які утримують поживні речовини. На дуже глинистих і вивітряних ґрунтах, ефективність може становити лише 10%, що означає, що 90% внесеного фосфору недоступне. Загалом середня засвоюваність на бразильських ґрунтах не перевищує 20%. Але й загалом у всьому світі, за оцінками, майже 80% фосфору, що вноситься з добривами, затримується в ґрунті. Виходить така ситуація: фермери вкладають значні кошти у фосфорні добрива, але значна частина цього елемента накопичується у ґрунті, не будучи використаним.
Бактерії виробляють органічні кислоти та ферменти, які руйнують зв’язки фосфору з ґрунтом, вивільняючи фосфор, що міститься в мінералах, та органічний фосфор, що міститься в органічній речовині, рослинних рештках та соломі (при нульовій обробці ґрунту). Таким чином, фосфат стає розчинним та доступним для рослин.
Слід зазначити, що у Бразилії окупність фосфорних інокулянтів досить висока. Таким чином, це технологія, яка також дозволяє більш ефективно використовувати добрива, що вносяться, а в деяких випадках навіть знизити їх дози. Але важливо розуміти, що інокулянт неспроможний замінити фосфорне добриво. На відміну від сої, де інокулянт замінює азот, оскільки цей елемент доступний у повітрі, фосфор необхідно постійно поповнювати. Мікроорганізми можуть підвищити ефективність використання поживних речовин, накопичених у ґрунті, але їх ефективність обмежена максимумом у 20%.
Є ще важливий аспект. У районах нульового обробітку ґрунту в соломі та рослинних рештках накопичується велика кількість органічного фосфору. Цей елемент, який недоступний у природі, може вивільнятися ферментами, що виробляються мікроорганізмами.
Крім того, умови нульового обробітку ґрунту сприяють розвитку мікробіоти: підвищений вміст органічної речовини, що служить їжею для мікроорганізмів, більш висока вологість та захист соломи від різких перепадів температур. Ці умови сприяють підвищенню біологічної активності ґрунту, створюючи ідеальне середовище для ефективної дії інокулянтів.
Крістіан Пайва, Embrapa Maize and Sorghum, Бразилія
