У зв’язку з тим, що виробники зернових культур в Британії піддаються дедалі пильнішій перевірці щодо раціонального використання азотних добрив з екологічних та економічних міркувань, ми розглянемо, як вони можуть знизити норми та при цьому зберегти врожайність на прикладі одного фермера.
Девід Еллін, фермер із регіону Західний Сассекс, що на півдні Британії, практикує скорочення норми азоту, не завдаючи при цьому шкоди врожайності та обмежуючи будь-яке вимивання.
Низький вміст азоту, висока врожайність
Девід Еллін скорочує внесення азотних добрив, не знижуючи врожайності озимої пшениці, щоб зменшити ймовірність вимивання нітратів на його легких ґрунтах.
Для цього він використовує рідкий полімер сечовини, що заощаджує йому трохи більше 30 кг/га азоту, який міг вимитись у нижні шари грунту і потрапити у систему водопостачання найближчих міст.
Фермер застосовує цей полімерний продукт у травні, щоб скоротити загальне споживання азоту до 169 кг/га, але все ще зберегти врожайність пшениці на рівні понад 10 т/га.
«Урожайність та витрати однакові, але ми економимо понад 30 кг/га азоту, який міг бути вимиваний», — розповідає він.
Вуглецевий слід
Цей підхід може бути дуже корисним, оскільки сільське господарство прагне зменшити свій вуглецевий слід і адаптуватися до нових схем екологічного управління земельними ресурсами (ELM), що, ймовірно, означатиме менше або більш ефективне використання азоту.
Ці нові схеми ELM, які замінять прямі сільськогосподарські субсидії, ймовірно, включатимуть методи підтримки сталого землеробства та обмеження вимивання азоту, такі як більш ефективне застосування азоту та вирощування покривних культур.
Найбільша загроза вимивання виникає після збирання врожаю, тому, зменшуючи норми азоту та висіваючи покривні культури після пшениці, фермер зменшує ймовірність потрапляння нітратів у воду.
«Ми уникаємо високих рівнів залишкового азоту восени, що є найімовірнішим часом для вимивання азоту в наших ґрунтах», – додає він.
Його підхід полягає в тому, щоб зменшити вдвічі стандартну для ферми норму амонійного азоту 86 кг/га, яка вноситься на стадії прапорцевого листка в середині травня, а потім через тиждень застосувати позакореневе азотне добриво Efficient 28 (повільної дії), яке забезпечує 7 кг/га азоту, фактично замінюючи 43 кг/га аміачної селітри.
Традиційна технологія азотного живлення:
- Початок березня – Азот і сірка – 30 кг/га N
- Середина квітня – Аміачна селітра – 86 кг/га N
- Середина травня – Аміачна селітра – 86 кг/га N
- Загальний застосований азот – 202 кг/га
Нова технологія з використанням продукту Efficient 28:
- Початок березня – Азот і сірка – 30 кг/га N
- Середина квітня – Аміачна селітра – 86 кг/га N
- Середина травня – Аміачна селітра – 43 кг/га N
- Кінець травня – 20 л добрива Efficient 28 – 7 кг/га N
- Загальний застосований азот – 169 кг/га
Ідеальне застосування
Його незалежний агроном, Стівен Вудлі, каже, що найкращий час для застосування позакореневого продукту на пшениці – стадія прапорцевого листка T2, разом із фунгіцидом, коли сформований гарний листяний покрив.
«Продукт добре сприймається листком. Ми спробували подвоїти його норму, але, здається, листок може увібрати лише обмежену кількість», — каже пан Вудлі.
Незважаючи на те, що заміна 46 кг/га нітрату амонію на 7 кг/га позакореневого азоту не принесе відчутної фінансової вигоди, новий підхід зменшує побоювання вимивання та забезпечує майже 100% поглинання рослинами пшениці.
«Ми не бачимо високих рівнів залишкового азоту восени. Рівні, які ми спостерігаємо в 35-60 кг/га можуть бути легко використані покривними культурами», – додає він.
Уже чотири роки в господарстві використовують полімерний азотний препарат – спочатку на ріпаку, а відтепер і на пшениці.
Це добре узгоджується з екологічними цілями ферми спрямованими на зниження витрат, зменшення забруднення навколишнього середовища, а також збереження та покращення здоров’я грунту.
