Якщо грамотно розрахувати систему живлення озимої пшениці, то можна отримати не лише високий урожай, а і зерно відмінної якості. Досвідом поділився директор ТОВ «Ольга» (Вінницька область) Андрій Ковальчук.
«Середню врожайність озимої пшениці ми плануємо на рівні 9 т із гектара. Відповідно до цього напрацьована методика, згідно з якою розраховано, скільки треба дати добрив на ті чи інші поля.
По кожному полю працюємо окремо. Є поля, на які вносимо тільки фосфор, є поля, на які вносимо лише калій під основний обробіток. На деякі поля даємо тукосуміші за формулою NPK 8-19-29.
Кількість добрив розраховуємо в середньому на 9 т пшениці. Наприклад, азотних добрив — 160-180 кг у діючій речовині. Азот вносимо по-різному (дробно або за один раз в різних формах — амідній, нітратній, аміачній). Наприклад, якщо весна пізня, вносимо всі добрива за один раз (частково в аміачній селітрі, частково – у сульфаті амонію та карбаміді, врозкид).
Наше завдання не просто виростити та зібрати 9 т зерна пшениці, вона має бути доброї якості — не нижчої за 2-3-й клас. Тому працюємо над якістю.
Дехто з колег-фермерів вносить по прапорцевому листку карбамід, мікроелементи й очікує отримати 24% клейковини.
Проте таке не завжди вдається. Для отримання клейковини у фазу прапорцевого листка ми вносимо по 100 кг/га аміачної селітри. Виводимо на поля розкидачі, й тільки розпочинається дощ — вони починають розкидати селітру.
Скажу, для отримання високого відсотка клейковини є багато різних схем підживлення — з мікроелементами, стимуляторами росту, гуматами. Проте, як ми переконалися, найефективніше — внесення азоту. Після такого підживлення клейковина піднімається з 18 до 24%».
