Якщо у вересні в полі є достатній запас вологи, озимі культури зазвичай формують дружні та своєчасні сходи. Однак відхилення від оптимальних строків сівби, особливо у бік пізніших (з середини жовтня), традиційно вважається ризиком зниження врожайності.
Наскільки суттєвими можуть бути втрати та коли пізня сівба не є проблемою, розповів доктор с.-г. наук Сергій Авраменко.
Наскільки падає врожайність при пізній сівбі?
За словами експерта, діапазон втрат дуже широкий, адже він залежить від низки чинників:
- погодно-кліматичних умов осені,
- забезпечення вологою на момент сівби,
- системи удобрення,
- якості протруювання насіння,
- здатності рослин швидко розвивати кореневу систему.
«Зниження врожайності може бути на 10% чи 20%, а може — у 2 або навіть у 3 рази», — зазначає Сергій Авраменко.
Втім, є і протилежні ситуації. Якщо сівба проведена в сухий ґрунт, то затримка строків до пізніх часто не зменшує врожайність, а інколи вона навіть може бути вищою, ніж за ранніх чи оптимальних строків.
Якщо посіяли пізно – не варто панікувати
Експерт підкреслює: запізнення із сівбою озимої пшениці, жита, тритікале чи ячменю саме по собі не означає провалу.
«Не переймайтеся, що все пропало, якщо посіяли значно пізніше оптимальних строків. У багатьох випадках рослини добре відновлюються і здатні компенсувати відставання», — говорить Авраменко.
Що можна зробити восени та взимку
Для покращення стану посівів варто застосувати:
- осіннє підживлення, якщо дозволяють умови,
- підживлення у ранньо-зимовий період, коли ґрунт ще доступний до обробки.
Це допоможе посилити кореневу систему, сприяти кращому кущенню та підготувати рослини до весняного старту.
Весняний догляд: уникати стресів
Навесні, за словами науковця, ключовим завданням є мінімізація фітотоксичного стресу.
Авраменко радить:
- уникати використання жорстких гербіцидів та фунгіцидів у період відновлення вегетації,
- не застосовувати препарати, які можуть пошкодити ослаблені рослини,
- створити максимально комфортні умови для росту.
