В останні роки все більше аграріїв експериментують із підживленням озимих культур у зимовий період. Водночас залишається відкритим питання доцільності цього прийому — не лише для озимих зернових, а й для ріпаку та зимуючого гороху.
Як зазначає доктор сільськогосподарських наук Сергій Авраменко на своєму YouTube-каналі, однозначної відповіді тут немає. Ефективність зимового підживлення залежить від низки факторів, ключовим з яких є стан ґрунту.
Коли зимове підживлення недоцільне
За словами науковця, проводити підживлення не рекомендується у таких умовах:
- повністю промерзлий ґрунт без прогнозованих відлиг;
- шар снігу понад 5 см, особливо якщо очікується потепління.
У таких ситуаціях добрива або не потрапляють у ґрунт, або змиваються талими водами, що робить підживлення малоефективним або зовсім безрезультатним.
«Якщо ґрунт повністю промерзлий і попереду не намічається відлиг — забудьте про підживлення. Так само не варто вносити добрива за значного снігового покриву, оскільки під час танення їх просто змиє з поля», — наголошує Сергій Авраменко.
Коли підживлення взимку може бути ефективним
Водночас існують винятки, за яких зимове внесення добрив може дати позитивний ефект. Такі умови багато в чому подібні до підживлення по мерзло-талому ґрунту ранньою весною.
Оптимальні умови:
- наявний промерзлий шар ґрунту;
- тонкий шар снігу (1–2 см) або його відсутність;
- у прогнозі — стійка відлига з поступовим підвищенням температури.
У таких випадках доцільно вносити мінеральні, передусім азотні добрива.
Механізм дії зимового підживлення
Головне завдання зимового підживлення — забезпечити потрапляння добрив у ґрунт і запобігти їх змиванню поверхневими водами.
Важливо розуміти, що:
- упродовж зими рослини практично не споживають поживні речовини;
- під час короткочасних відлиг добрива поступово переміщуються вглиб ґрунтового профілю;
- поживні елементи накопичуються в зоні кореневої системи.
«Не обов’язково, щоб рослина споживала добрива одразу. Головне — щоб вони потрапили в ґрунт. Навесні, з відновленням вегетації, озимі культури зможуть одразу використати вже розчинені поживні речовини», — пояснює науковець.
Висновки для практики
Зимове підживлення:
- не є універсальним прийомом;
- може бути ефективним лише за чітко визначених умов;
- потребує обов’язкового врахування погодні прогнозів і стану ґрунту.
За правильного підходу та сприятливих умов цей агроприйом може стати дієвим інструментом забезпечення озимих культур доступним азотом на старті весняної вегетації.
