У світі зареєстровано понад 200 видів білокрилок. У відкритому ґрунті найбільшої шкоди завдають капустяна білокрилка та тютюнова (її також називають оранжерейною).
Через аридизацію клімату присутність цього шкідника на українських полях останніми роками суттєво зросла.
Про це доктору сільськогосподарських наук Сергію Авраменку розповіла кандидат наук Ірина Усова.
За її словами, білокрилку складно контролювати через особливості її біології. Ефективно впливати можна або на рухливі личинки першого віку, або на імаго (дорослих особин), але не всі діючі речовини працюють проти дорослої стадії. До того ж розвиток одного покоління білокрилки триває лише 23–25 діб.
«Якщо нехтувати білокрилкою, то за зростання середньодобових температур покоління починають накладатися одне на одне, і одним обприскуванням проблему вирішити неможливо», — зазначає Ірина Усова.
Наразі найбільш ефективним залишається інсектицидний захист. Серед діючих речовин експертка називає: флонікамід, спіротетрамат, хлорпірифос, диметоат, тіаметоксам.
Три ключові правила контролю білокрилки
- Одна обробка неефективна, особливо в теплицях — потрібна система захисту.
- Чергуйте препарати з різними механізмами дії. Повторне застосування тієї ж діючої речовини допустиме лише у четвертому «вікні», щоб запобігти розвитку резистентності.
- Дотримуйтеся інтервалів між обробками:
- профілактично — до 14 діб;
- за наявності личинок під щитками — кожні 7 діб.
Своєчасний моніторинг і правильно побудована система захисту залишаються ключем до стримування поширення цього небезпечного шкідника.
