Для отримання високих урожаїв сої у період з великою кількістю дощів слід враховувати важливість превентивних дій та вносити корективи у захист на основі постійного моніторингу.
Про це розповів дослідник-фітопатолог бразильської Корпоративної технічної мережі (RTC/CCGL) Карлос Пізолото.
«Однією з основних проблем при вирощуванні сої є вплив погодних умов, які характеризуються кількістю опадів вище за середній. Хоча ці дощі підвищують урожайність, вони також сприяють спалахам хвороб. Перша лінія захисту – використання ефективних біоінокулянтів для зміцнення витривалості культури», – зазначив експерт, наголосивши на важливості вибору правильних та якісних біопродуктів.
У Бразилії на сьогодні соєводам рекомендовані для інокуляції сої продукти з бактеріальними штамами Bradyrhizobium elkanii, Bradyrhizobium japonicum та Bradyrhizobium dizoefficiens.
Штами, схвалені як інокулянти сої в Бразилії, можуть фіксувати 300 кг/га N або більше, передаючи залишки накопиченого азоту по ланцюжку для наступних культур, таких як пшениця або кукурудза.
Однак, весь процес інокуляції може бути поставлений під загрозу, якщо інокулянт придбати у сумнівних постачальників і він не відповідає стандартам контролю якості. Подібні продукти слід купувати тільки у надійних компаній, які зазвичай надають консультації щодо застосування.
«У дощовий сезон спостерігається рання поява плямистостей листя, захворюваність на антракноз і поява комплексу Diaporthe/Phomopsis, який призводить до пошкодження стебла та аномалій стручків. Для вирішення цих проблем потрібна хороша фунгіцидна стратегія. Застосування фунгіцидів на стадії V3-V4 (між 20 і 25 днями після появи сходів) є важливим. Оскільки воно має вирішальне значення для ефективної боротьби з хворобами, особливо плямистістю листя та антракнозом. Можливе використання поєднання агрохімічних та біологічних продуктів, таких як біофунгіциди на основі Bacillus. Вони продемонстрували посилення контролю за хворобами, включаючи азіатську іржу», – каже Карлос Пізолото.
«Підкреслю важливість регулярних інтервалів застосування та використання карбоксамідів та триазолів для максимізації ефективності та продовження періоду боротьби з хворобами протягом усього циклу вирощування сої. Також необхідно звернути увагу на застосування фунгіцидів наприкінці циклу. Особливо для тих фермерів, хто почав застосування фунгіцидів пізно або в умовах сильнішого поширення хвороб. Знову ж таки, слід уникати надмірного повторення препаратів, таких як протиоконазол та тебуконазол. Вони можуть спричинити фітотоксичність, особливо наприкінці вегетаційного періоду. Крім того, варто сказати про важливість використання зростаючих доз мультимедіативних препаратів, таких як манкоцеб і хлороталоніл, для більш ефективного контролю захворювань. Коротші інтервали між обробками ефективніші. Особливо – при пізньому посіві, оскільки знижують утворення та накопичення інокуляту хвороботворних грибів у соєвих бобах».
rtc.coop.br.
