Глобальні зміни клімату і збільшення частоти та інтенсивності посух є серйозною загрозою для сільського господарства. Зокрема, ці явища посилюють мобілізацію та акумуляцію солей у верхніх горизонтах ґрунту та активізують процеси його засолення.
Згідно з даними Держгеокадастру, засолені ґрунти в Україні займають площу понад 1,92 млн га. З них у сільському господарстві використовують 1,71 млн га.
Більш сумну статистику наводить FAO: відповідно до цих даних, в Україні 6,6 млн га засолених ґрунтів, зокрема й близько 7% земель, що обробляються в сільському господарстві.
Що ж таке засоленість, і чим вона загрожує вирощуванню культур?
Засоленість ґрунтів, як пояснюють вчені «Інституту здоров’я рослин», це – наявність у ґрунті великої кількості водорозчинних солей, в основному Na+, K+, Cl–, SO42-.
Засоленість впливає на зростання рослин безпосередньо через вплив на поглинання води, доступність для них поживних речовин і опосередковано – через погіршення фізичних показників ґрунту. Наявність у ґрунті водорозчинних солей збільшує осмотичний і знижує водний потенціал ґрунту, наближаючи його до водного потенціалу у кореневій системі рослин.Таким чином, поглинання води корінням уповільнюється, що спричиняє стрес для рослини через посуху.
Звісно, коренева система здатна певною мірою активно відкачувати воду з ґрунту та транспортувати її далі вгору, однак цей процес за таких умов дуже енергомісткий і знижує швидкість росту та розвитку рослин.
«Проводячи регулярні дослідження, ми спостерігаємо, що із кожним роком кількість зразків ґрунту, які мають підвищені показники вмісту солей (Na+, K+, Cl–, SO42- та ін.), збільшується. В основному це стосується ґрунтів Сходу та Півдня України.
Також частішають випадки вторинного засолення ґрунтів. Це коли поля на зрошенні вже через 3-5 років при використанні води неналежної якості засолюються. На таких полях погано росте більшість сільськогосподарських культур, зокрема картопля, овочі, дині та ін.», – коментує науковий співробітник Інституту Сергій Сальніков.
В перші роки культура та ґрунт намагаються адаптуватися та відновитися від солей, що надійшли, – зазначає науковець. Тому візуально ідентифікувати наявну проблему майже неможливо.
В наступні роки спостерігається пригнічення культур і зниження врожайності, а накопичення солей вже може сягати таких масштабів, що для відновлення ґрунту потрібні спеціальні меліоративні заходи.
Тож, якщо ви маєте поливні поля і не впевнені в якості поливної води й при цьому помічаєте безпричинне пригнічення культур упродовж вегетації, то Сергій рекомендує провести дослідження ґрунтів на вміст водорозчинних солей та комплекс інших показників в «Інституті здоров’я рослин».
Крім того, відзначає експерт, необхідно протягом вегетації обов’язково контролювати вміст водорозчинних солей у поливній воді.
