Десятизірковий ячмінь

Завдяки використанню сучасних технологій і сортів з гарною генетикою можна суттєво збільшити врожай ячменю. У цій статті ми розглянемо основні принципи, дотримуючись яких, можна отримати урожай ярого ячменю до 10 т/га.

Світовий рекорд урожайності ярого ячменю становить 10,45 т/га (отриманий у 2014 році фермером Tim Lamyman на фермі Worlaby Farms, Linconshire, Велика Британія). Але потенціал сучасних гібридів ячменю дає змогу отримати і більший урожай. Багато фермерів в Україні вже отримують по 7–9 т/га ярого ячменю. Але як отримати більше?

НАЙВАЖЛИВІШІ ЧИННИКИ УСПІХУ ДЛЯ ОТРИМАННЯ 10 Т/ГА ЯРОГО ЯЧМЕНЮ:

• Правильний аудит полів і місцевих умов з метою виявлення основних чинників, що обмежують врожайність;
• Врахування всіх факторів життя рослин ячменю. Ячмінь має рости без стресів і в оптимальних умовах – від посіву до збирання врожаю;
• На врожай впливають не тільки природні, а й суб’єктивні чинники. Кваліфікований і навчений персонал – робота без помилок і вчасне виконання всіх робіт;
• Правильний вибір сортів ячменю. Гібриди ячменю зазвичай дають на 20–40% більший урожай, аніж сорти;
• Хороший попередник (найкращі – покривні культури, соя чи горох) та знищення бур’янів у сівозміні простими гербіцидами без післядії;
• Якісна основна і передпосівна підготовка ґрунту (ґрунт має бути пухкий, що забезпечує потрібний водний і повітряний режим, а також відмінний розвиток кореневої системи);
• Проведення якісної сівби, найкращі результати дає використання сучасних сівалок точного висіву та гібридного ячменю з великим коефіцієнтом кущіння;
• Відсутність фітотоксичності гербіцидів, добрив і бакових сумішей;
• Хороше забезпечення посівів вологою, оптимально – наявність системи зрошення, фертигації та хемігації;
• Правильна система удобрення та захисту залежно від даних аудиту місцевих ґрунтових і кліматичних умов;
• Якісна підготовка насіння – використання сучасних протруйників і калібрування насіння буде виправданим;
• Регулярне обстеження полів і ефективний догляд за посівами. Правильне використання регуляторів росту та боротьба зі шкідниками, хворобами, бур’янами;
• Своєчасне збирання врожаю без втрат.

СІВОЗМІНА

Одне з основних правил при вирощуванні ячменю – дотримання сівозміни, а саме; чергування широколистих і злакових культур. Хороші попередники – покривні, бобові культури (горох, соя, нут, трави) та ріпак. Непогані попередники – пшениця, цукрові буряки, картопля. Прийнятний – соняшник. Найгірші попередники для ячменю – злакові культури: ячмінь і кукурудза.

Після кукурудзи рослини ячменю сильно уражуються фузаріозними кореневими гнилями та іншими хворобами, а після соняшнику потрібно вносити підвищені норми мінеральних добрив. Після цих культур обов’язково слід приділяти особливу увагу внесенню добрив і якісному захисту ячменю від хвороб. Втім, навіть після поганих попередників можна отримати хороші дружні сходи ячменю та високий урожай зерна за сприятливих погодних умов, якщо повністю дотримуватися технології вирощування.

ПІСЛЯДІЯ ГЕРБІЦИДІВ

При вирощуванні ярого ячменю дуже важливо звертати увагу на те, які гербіциди вносили у полі попередньої культури. Якщо не витримати потрібний часовий інтервал між внесенням певних гербіцидів і висіванням ячменю, то можна втратити посіви або значну частину врожаю.

СОРТИ

Для цієї технології підбирають сорти інтенсивного типу, які найкраще зарекомендували себе у вашій ґрунтово­-кліматичній зоні. Не варто недооцінювати цей чинник. Правильний підбір сорту забезпечує 50% успіху в отриманні високого врожаю ячменю, а решта 50% – це правильна технологія. Гібриди ячменю на порядок врожайніші, ніж сорти.

ОБРОБІТОК ҐРУНТУ

Ячмінь формує поверхневу кореневу систему. Основна маса коренів розташована в 20–30 см шарі ґрунту, тому культура висуває підвищені вимоги до якості обробітку ґрунту й дуже не любить, коли він ущільнений. Поверхневий обробіток ґрунту неприйнятний для ячменю. Основний обробіток ґрунту навесні неприпустимий, оскільки це призводить до втрат вологи.

СИСТЕМА УДОБРЕННЯ

Наявність вологи у зоні Степу є головним чинником, що лімітує врожайність. Тому вносити добрива під урожайність понад 5–7 т/га в таких умовах недоцільно. У районах, більш забезпечених вологою, чи на зрошуваних полях можна планувати врожайність до 9–10 т/га.

Читати по темі: Як прискорити післязбиральне дозрівання насіння ячменю озимого

З огляду на те, що у ячменю коренева система розвинена слабо, добрива слід вносити таким чином, щоб не допустити втрат при внесенні, а поживні речовини були доступними для коріння рослин і могли повністю засвоюватись.

Залежно від місцевих умов ярий ячмінь споживає на кожну тонну врожаю: N – 20–30 кг; P₂O₅ – 11–15 кг, K₂O – 20–25 кг, MgO – 20–25 кг + мікроелементи. На цьому будується система внесення добрив.

Ячмінь особливо вимогливий до наявності фосфору на початкових етапах розвитку. Доцільно вносити фосфорні добрива (наприклад, РКД) при посіві – 20–40 кг. д.р. P₂O₅/га (навіть при середньому вмісті фосфору в ґрунті це буде виправдано збільшенням урожаю). При хорошому фосфорному живленні збільшується густота стеблестою, кількість насіння в колосі та маса зерен колоса.

Слід також брати до уваги, що зернобобові культури збагачують ґрунт азотом тільки в тому випадку, якщо бульбочки нормально розвивалися на коренях рослин (не було стресів, сильної посухи тощо).

ПІДГОТОВКА НАСІННЯ

Для сівби бажано використовувати відкаліброване насіння зі схожістю не менше ніж 95%. Найбільш поширеним захворюванням кореневої системи ячменю є фузаріозні (Fusarium) і гельмітоспоріозні (Helminthosporium) кореневі гнилі.

Якщо попередниками були кукурудза або соняшник, потрібне протруювання насіння фунгіцидним протруювачем, ефективним проти кореневих гнилей (наприклад, Кінто Дуо 2,5 л/т або Вінцит Форте 1,25 л/т та ін.). Якщо попередник – злакові культури, то потрібно застосовувати максимальні рекомендовані норми протруйників. Сучасні протруйники на основі Ксеміум^® (флуксапіроксад) мають пролонговану дію до середини кущіння і дуже ефективні на ячмені проти деяких хвороб.

ПЕРЕДПОСІВНИЙ ОБРОБІТОК ҐРУНТУ ТА СІВБА

Поверхня поля має бути добре вирівняна – для отримання дружних сходів. Передпосівний обробіток ґрунту слід виконуватися в ранні терміни на глибину висіву, тобто не більше ніж 3 см. Добре зарекомендували себе для передпосівного обробітку ґрунту компактори та фрези. У більшості випадків, якщо поле було добре вирівняне з осені, можна проводити прямий висів. Рекомендується також застосування передпосівного обробітку ґрунту та висів за один прохід за допомогою агрегату, що складається з ґрунтообробної машини та сівалки.

В інших випадках інтервал між передпосівним обробітком ґрунту та сівбою не повинен перевищувати 1 годину. Чим коротший цей проміжок часу, тим краще.

ТЕРМІНИ ТА ГЛИБИНА ВИСІВУ

Сіяти ячмінь необхідно якомога раніше, оскільки молоді рослини ячменю погано переносять нестачу ґрунтової вологи. Кожен день затримки із посівом – це додаткові втрати врожаю. При затримці з висівом (за сухої погоди) кожних 2–5 днів втрачається 1–1,5 т/га врожаю, оскільки ґрунт швидко пересихає.

Глибина висіву ячменю – 2–3 см. За більшої глибини рослини не кущаться.

У сприятливих умовах норма висіву ячменю становить 300–400 шт/м². У гібридного ячменю вона значно менша. Норми висіву суттєво залежать також від місцевих умов, коефіцієнта кущіння і сили росту конкретного сорту ячменю. Тому рекомендації щодо норми висіву потрібно уточнювати для кожного сорту окремо.

ДОГЛЯД ЗА ПОСІВАМИ

Догляд за посівами зводиться до захисту від бур’янів, шкідників і хвороб. За наявності шкідників або загрози появи захворювань (залежно від їх видового складу) застосовують відповідно інсектициди та фунгіциди. Наприклад, у разі необхідності знищити тлю, трипсів і клопа­-черепашку вносять Фастак 0,15 л/га, Коннект 0,4–0,5 л/га, Нурел Д 0,5–0,75 л/га тощо. Із фунгіцидів добре зарекомендували себе Рекс Дуо, 0,5 л/га, Альто Супер 0,4–05 л/га та інші.

У період вегетації можна також проводити позакореневі підживлення хелатними формами добрив і мікродобривами (Mn, Cu, Zn).

Щоб забезпечити утворення високого врожаю зерна, рослини ячменю мають сформувати потужне, стійке до вилягання стебло та добре розвинену вегетативну масу.

РЕГУЛЯТОРИ РОСТУ

Залежно від умов розвитку посівів доцільно також застосовувати регулятори росту. Наприклад, Терпал 0,5–1,0 л/га вноситься з появою прапорцевого листка – розкриття останньої листової пазухи (стадії ЄС 32-­49). Терпал можна вносити за середньої денної температури від 13 до 20°С, оптимальна температура для внесення 15–20°С. При спекотній погоді норму потрібно зменшувати на 50%. Не можна змішувати цей засіб із будь-­якими гербіцидами та добривами; застосовувати на ослаблених посівах; при температурі понад 24°С; у разі посухи та спеки; якщо норма азоту менша за N₆₀; раніше, ніж через 8–10 днів після внесення гербіциду.

БУР’ЯНИ

Для захисту від бур’янів можна застосовувати широкий спектр гербіцидів. Добре зарекомендували себе гербіциди Серто Плюс 0,2 кг/га – у фазу кущіння, Ґранстар Голд, 25–33 г/га – від 2–3 листків до прапорцевого листка.

Якщо в посівах присутня амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), то краще вносити препарати, що містять дикамбу, або бакову суміш із препаратами, де є дикамба. Найбільш чутлива фаза розвитку амброзії – 2 справжні листки.

Зі злаковими бур’янами краще боротися в сівозміні (у полях попередників). Протизлакові гербіциди можуть знижувати врожайність ячменю, особливо якщо рослини ячменю переросли фазу кущіння; якщо вони перебувають у стані стресу; в умовах посухи; в умовах нестачі поживних речовин; якщо незадовго до цього вносили інший гербіцид чи регулятор росту. У бакових сумішах з іншими гербіцидами та регуляторами росту застосовувати протизлакові гербіциди у посівах ярого ячменю не рекомендується. Оптимальна фаза розвитку бур’янів – на початкових фазах росту (від 2-­го листка до кінця кущіння).

Слід брати до уваги, що тільки повний аудит місцевих ґрунтово-­кліматичних умов і правильне виявлення чинників, які обмежують урожай, а також забезпечення ячменю всім необхідним поживним комплексом в оптимальному співвідношенні та своєчасне дотримання агротехнічних прийомів забезпечить збільшення врожаю й отримання високого прибутку. Неналежне або невчасне виконання навіть однієї агрономічної операції може звести нанівець всі плани щодо отримання запланованого врожаю.

Олексій Орлов, канд. с.-г. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2023