Вплив добрив на пошкодженість ячменю внутрішньостебловими шкідниками

Ячмінь дуже добре реагує на внесення добрив. Приріст урожаю від мінеральних добрив може досягати 1,5–2,0 т/га і більше. В сучасних умовах отримання високих урожаїв неможливе без забезпечення посівів мінеральними добривами. У роки досліджень урожайність ячменю ярого на 33,6–46,5% залежала від фону мінерального живлення.

Науково обґрунтована система удобрення дає змогу знизити вплив негативних чинників на рослини, забезпечуючи отримання високої продуктивності та управління якістю зерна ячменю ярого.

На ячмені зустрічається велика кількість шкідливих організмів. Значної шкоди завдають внутрішньостеблові шкідники:

• Звичайна стеблова блішка (Chaetocnema hortensis Geoffr.). У фази трубкування – колосіння личинки в стеблах проробляють ходи, центральні листки в’януть, засихають, стебла гинуть. Знижує густоту продуктивного стеблостою, урожайність зерна;
• Шведські мухи: ячмінна (Oscinella pusilla Mg.) і вівсяна (O. frit L.) шкодять у фази сходи – формування зерна. Личинки виїдають конус наростання і основу центрального листка та зернівки. Зріджують густоту стеблостою, спричиняють невирівняність достигання зерна;
• Гессенська муха (Mayetiola destructor Say.) завдає шкоди в період кущіння – формування зерна. Личинки пошкоджують стебла і зернівки. Зріджують густоту стеблостою, підвищують інтенсивність кущіння, сприяють невирівняності достигання зерна, знижують урожайність і якість насіння.

Мета досліджень – вивчення заселеності та шкідливості внутрішньо­стеблових шкідників у агроценозі ячменю ярого залежно від застосування добрив.

Дослідження було проведено в польових дослідах відділу рослинництва та сортовивчення Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН (східний Лісостеп України). Ґрунт – чорнозем типовий середньогумусний на лесі зі вмістом гумусу в орному шарі 5,4%.

Ячмінь ярий вирощували в 2011–2020 рр. за звичайною технологією (без застосування інсекто-­фунгіцидів) у дев’ятипільному паро­-зерно-­просапному стаціонарі. Агротехніка – загальноприйнята для зони вирощування.

Сівбу проводили в оптимальний строк із нормою висіву 4,5 млн схожого насіння на 1 га. Сорти: Парнас (2011, 2013, 2014, 2015, 2016, 2018 рр.); Виклик (2012 р.); Взірець (2017); Інклюзив (2019); Аграрій (2020 р.). Попередники ячменю ярого: цукровий буряк (2011; 2016–2018 рр.), горох на зерно (2012–2015), соя (2019–2020 рр.).

Читати по темі: Десятизірковий ячмінь

Порівнювали блок без добрив (контроль) із органо-­мінеральним блоком (внесення гною 6,6 т/га сівозмінної площі, післядія, та мінеральних добрив у нормі  N₃₀P₃₀K₃₀ і N₄₅P₄₅K₄₅ (2014 р.)).

У 2011 р. в періоди сходів – цвітіння ячменю ярого склалися досить сприятливі метеорологічні умови для росту й розвитку рослин: середньомісячна температура повітря на 1,3°С перевищила нормативний показник; сума опадів становила 190,6% від кліматичної норми. Проте у фазу молочної стиглості зерна посіви сильно пошкодив град, внаслідок чого урожайність зерна зменшилася більше ніж на 50%. Метеорологічні умови 2014–2017 рр. і 2020 р. були також сприятливими для формування урожаю ячменю ярого. Роки 2012, 2013, 2018 і 2019 характеризувалися як несприятливі для росту та розвитку ячменю ярого, а саме: посушливими умовами та підвищеним температурним режимом.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

У роки досліджень видовий склад внутрішньостеблових шкідників пред­ставляли шведські мухи, стеблові блішки і гессенська муха. Домінували шведські мухи. Пошкодженість пагонів їх личинками варіювала від 1,9% (2016 р., удобрений блок) до 61,1% (2013 р., блок без добрив). За багаторічними даними дослідників, у східній частині Лісостепу України чисельність шведських мух була, в основному, на значному рівні (до 100%); тільки в умовах 2016 р. встановлено спад шкідника до 39%. Пошкодженість пагонів личинками стеблових блішок становила від 0,4% (2015 р., блок без добрив) до 35,5% (2011 р., блок без добрив); у 2016 р. стеблових блішок не виявлено. Найбільшу пошкодженість пагонів личинками гессенської мухи зареєстровано в 2018 р., на удобреному фоні – 5,7%; у 2016–2017 рр. мухи не було (табл. 1).

Пошкодженість рослин ячменю ярого внутрішньостебловими шкідниками значно варіювала за роками. Найменшу пошкодженість рослин і пагонів відповідно встановлено у 2016 р. у блоці без добрив – 5,4 і 4,9%, у блоці з внесенням добрив – 3,0 і 1,9%, максимальну – в 2013 р. у блоці без добрив – 79,1 і 64,8%, у блоці з внесенням добрив – 84,8 і 53,9% відповідно.

Практично в усі роки (за винятком 2016 р. і 2019 р.) пошкодженість рослин внутрішньостебловими шкідниками була меншою в блоці без добрив порівняно з удобреним блоком як на статистично достовірному рівні, так і на рівні тенденції. Шкідники віддавали перевагу в заселеності більш розвинутим посівам культури.

Дослідження, проведені в овочевому агроценозі, також показали, що застосування гною, а саме: пташиного посліду разом із мінеральними добривами (NРК), підвищували напад шкідливих комах на рослини капусти порівняно з контролем. Пошкодженість пагонів, навпаки, була меншою на удобреному фоні порівняно з фоном без добрив (за винятком 2012 року).

Надземна маса має важливе значення в житті рослин. Вони мобілізують з неї вуглеводи, азотисті та інші речовини для утворення продуктивної частини врожаю. Тому, починаючи з перших фаз розвитку, накопичення великої вегетативної маси рослин є важливою умовою формування високого врожаю.

Відомо, що внесення добрив, зокрема фосфору, сприяє збільшенню кущистості рослин ячменю ярого. За нашими даними, в середньому за десять років у фазу кущіння загальна кущистість становила: на неудобреному фоні 2,5 пагона на 1 рослину, на удобреному фоні – 2,9 пагона на 1 рослину, що становило різницю 13,8% (табл. 2). Внаслідок цього на удобреному фоні сформувалася більша кількість пагонів (на 13,6%). Саме цим пояснюємо таке співвідношення заселеності рослин і пагонів личинками внутрішньостеблових шкідників на неудобрених і удобрених посівах. У середньому за 2011–2020 рр. загальна пошкодженість рослин внутрішньостебловими шкідниками по блоках була в межах 42,0–46,7%, пагонів – 25,1–27,3%.

Пошкодженість пагонів личинками шведських мух була меншою, в основному, за живлення, порівнюючи з неудобреним фоном. Це зафіксовано в 2011, 2013, 2018 і 2019 рр. на доказовому рівні (різниця в пошкодженості становила 1,6; 1,2; 1,6 і 1,9 разів відповідно); у 2016 та 2020 рр. – різниця на рівні тенденції. У 2014; 2015 і 2017 рр. пошкодженість пагонів по фонах варіювала у межах 23,5–26,6%; 27,9–31,4; 23,4–25,9% відповідно. Лише у 2012 р. у варіанті за живлення виявлено статистично більшу пошкодженість пагонів (16,2%) порівняно з фоном без добрив (11,6%) при НІР = 2,8%. За середніми показниками у блоці без добрив пошкодженість пагонів становила 21,6%, в удобреному блоці – 19,3% (зменшення на рівні тенденції).

У 2011; 2013; 2018 і 2019 рр. у фазі кущіння на удобреному фоні залишилась більша кількість непошкоджених внутрішньостебловими шкідниками (в основному, личинками шведських мух) пагонів порівняно з контролем. У 2011 р. відсоток непошкоджених пагонів у варіанті за живлення становив 70,1 проти 56,0 у блоці без добрив; у 2013 р. – 46,9% проти 35,0%; у 2019 р. – 80,5 проти 64,1%; у 2018 р. – 87,0 проти 83,6% відповідно. В інші роки різниця в кількості непошкоджених пагонів становила: у 2012 р. – 83,2–85,7%; у 2014 – 70,7–75,7%; 2015 – 67,1–71,9%; 2016 – 95,3–97,9%; 2017 – 70,4–72,7%; у 2020 р. – 85,4–87,3%. В середньому за 2011–2020 рр., на фоні без добрив непошкоджені пагони становили 72,5%, на удобреному фоні – 76,1%.

У фазі воскової стиглості зерна продуктивна кущистість була в межах: на фоні без добрив 1,0–26 стебла на 1 рослину, на удобреному фоні – 1,3–2,5 стебла на 1 рослину. У середньому за десять років показник становив: на фоні без добрив – 1,6 стебла на 1 рослину, на удобреному фоні – 1,9 стебла на 1 рослину, що більше на 15,8% (табл. 3). Колосоносні стебла становили: на фоні без добрив 662 шт./м², на удобреному фоні – 779 шт./м², що становило різницю 15,0%.

У метеорологічних і фітосанітарних умовах, які склалися в роки досліджень, урожайність зерна ячменю ярого на контролі становила від 1,85 т/га (2011 р.) до 4,68 т/га (2014 і 2020 р.) (табл. 4). У блоці з внесенням добрив показник становив від 2,57 т/га (2011 р.) до 6,33 т/га (2014 р.). У середньому за десять років у блоці без добрив урожайність зерна становила 3,25 т/га, із внесенням добрив – 4,69 т/га. Між пошкодженістю пагонів і урожайністю зерна ячменю ярого було встановлено достовірний обернений середній кореляційний зв’язок.

Таким чином, застосування мінеральних добрив на фоні післядії органічних добрив на посівах ячменю ярого, де було відзначено й меншу пошкодженість пагонів внутрішньостебловими шкідниками, сприяло підвищенню урожайності зерна на 30,7%.

У середньому за 2011–2020 рр. на фоні без добрив маса 1000 насінин становила 46,81 г, на удобреному фоні – 48,87 г, тобто більше на 2,06 г.

ВИСНОВКИ

В умовах східної частини Лісостепу України у 2011–2020 рр. в агроценозі ячменю ярого серед внутрішньостеблових шкідників найбільш шкідливими були шведські мухи. У сприятливий для їх розмноження 2013 р. пошкодженість пагонів личинками сягала 61,1%. Максимальна пошкодженість пагонів личинками стеблових блішок становила 35,5% (2011 р.), личинками гессенської мухи – 5,7% (2018 р.).

Застосування добрив (гній 6,6 т/га сівозмінної площі, післядія, та мінеральні добрива в нормі N₃₀P₃₀K₃₀ або N₄₅P₄₅K₄₅) забезпечувало підвищення стійкості рослин ячменю ярого до пошкоджень шкідниками. У середньому за 2011–2020 рр. пошкодженість пагонів личинками внутрішньостеблових шкідників становила: на фоні без добрив 27,3%, на удобреному фоні – 25,1%; у тому числі личинками шведських мух – 21,6% і 19,3% відповідно по фонах (зменшення на рівні тенденції). Під дією добрив встановлено збільшення загальної кущистості рослин на 13,8%, порівняно з блоком без добрив, 2,5 пагона на рослину; продуктивної кущистості – на 15,8%, порівняно з блоком без добрив, 1,6 стебла на рослину. У фазі кущіння відсоток непошкоджених внутрішньостебловими шкідниками пагонів на фоні без добрив становив 72,5, на удобреному фоні – 76,1 (від загальної кількості пагонів).

Між пошкодженістю пагонів внутрішньостебловими шкідниками і урожайністю зерна ячменю ярого встановлено достовірний обернений середній кореляційний зв’язок (г = –0,5).

У середньому за 10 років маса 1000 зерен на фоні без добрив становила 46,81 г, на удобреному фоні – 48,87 г (різниця 2,06 г), за НІР₀₅ = 0,51 г. Урожайність зерна у блоці без добрив становила 3,25 т/га, із внесенням добрив – 4,69 т/га, що більше на 30,7%.

Н. В. Кузьменко, канд. біол. наук, Інститут рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024