Чи можна отримати таку саму врожайність при скороченні витрачання добрив на чверть? Німецькі вчені переконують: цілком можливо. Підтвердженням тому є результати їхніх дослідів із точкового внесення поживних елементів під кукурудзу.
Поряд із традиційними способами внесення мінеральних добрив під кукурудзу дедалі більшої популярності набуває адресне внесення, коли гранули стрічкою викладають під горизонт висіву насіння. У цьому випадку молоді рослини кукурудзи отримують доступ до таких елементів живлення, як фосфор і азот, саме в той період, коли вони необхідні, й розвиваються набагато швидше.
Дослідники з Кьольнського університету прикладних наук замислилися над тим, що зерна кукурудзи висівають у рядок з відстанню 13–16 см одне від одного, а ось добрива викладають безперервною стрічкою, отже, гіпотетично коріння кукурудзи не використовує добрива в стрічці в проміжку від однієї насінини до іншої, й це створює потенціал для економії добрив (рис. 1). Перевірити свої припущення представники науки вирішили у серії дослідів.
УМОВИ ДОСЛІДІВ
Команда аспіранта Макса Боутена під керівництвом професорів Тілля Майнеля і Вольфганга Кат-Петерсена розробила інноваційний спосіб для точкового внесення добрив під посівний горизонт: замість безперервної стрічки добрива викладали маленькими порціями під кожне окреме зернятко, причому синхронно з висівом.
Читати по темі: Що сіяти після кукурудзи?
Досліди у чотирьох різних місцях їх проведення тривали впродовж трьох років. За ці роки команда дослідників внесла вручну понад 20 тисяч порцій добрив. Загалом у рамках дослідів розглядалися шість варіантів: два із «класичним» адресним розподілом добрив стрічкою у дозуваннях 100 та 75%, три – з точковим внесенням із дозуванням 100, 75 і 50%, один був контрольним – без добрив. На всіх варіантах висівали із двома варіантами ширини міжрядь (75 і 37,5 см) і в чотириразових повторах, що було необхідним для статистичної достовірності. У кожному місці проведення дослідів за одну вегетацію під нагляд, документування та аналіз потрапляло майже 500 окремих рослин кукурудзи.
ЗМЕНШИМО НА ЧВЕРТЬ
«Отримані статистичні дані підтверджують, що зниження витрати добрив при внесенні під посівний горизонт на 25% можливе без подальшого скорочення врожайності. Навіть варіанти зниження витрати добрив на 50% у межах досліду демонстрували стабільний рівень урожайності. У разі повної норми добрив при точковому розподілі в середньому по всіх місцях проведення дослідів за три роки врожайність вдалося збільшити на 6–7%», – ділиться результатами професор Майнель. Причому ці висновки поширюються і на ту кукурудзу, що вирощується на силос, і на кукурудзу на зерно (рис. 2 і 3).
Найбільш цікавим при цьому став висновок про те, що точкове внесення добрив найкраще позначилося на розвитку молодих рослин. У посушливі місяці 2018 та 2019 років вони були у кращій формі порівняно з рослинами на ділянках, де застосовувався звичний спосіб адресного внесення.
ІЗ ПРИЦІЛОМ НА ПАТЕНТ
Поряд із суто агрономічними дослідженнями вчені університету вивчали роботу сконструйованого ними дозованого пристрою для сівалок точного висіву, призначеного для порційного внесення добрив одночасно з сівбою. Використовувати його можна для дозування всіх видів гранульованих добрив під висів не тільки кукурудзи, а й сої, соняшнику, польових бобів або цукрових буряків.
За весну 2019 року трактор із удосконаленою сівалкою пройшов понад 500 польових кілометрів. Схема роботи сівалки з новим дозатором добрив продемонструвала свою надійність. Патент на цю розробку вже знаходиться на стадії реєстрації.
«Результати функціональних тестів порадували нас. Урожайності з перших ділянок, засіяних цією сівалкою, підтвердили висновки попередніх польових дослідів», – коментує Макс Боутен.
ЕФЕКТ ВІД СКОРОЧЕННЯ
У Німеччині кукурудзою на силос та зерно засівають приблизно 2,5 млн га. Точкове внесення добрив у масштабах країни дасть змогу скоротити їх щорічне використання в обсязі 75 тис. т. Якщо за базис розрахунку взяти діамофос, вартість якого у ФРН становить приблизно 400 євро/т, то економія для німецьких фермерів становитиме 30 млн євро за рік. Тобто на ста гектарах посівів кукурудзи в рамках одного господарства можна, якщо дотримуватися німецьких розрахунків, заощадити до 1,2 тис. євро.
Проте висновки, отримані на університетських дослідних ділянках, потребують підтвердження на практиці. Реєстрація патенту на дозатор добрив має пришвидшити отримання даних за результатами практичного використання точкового способу внесення добрив.
Моніка Пробст, Кьольнський університет прикладних наук, Німеччина
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2024
