Селекція рослин – один із ключових чинників розвитку світового сільського господарства. Саме вона забезпечує створення сортів і гібридів, здатних реалізовувати високий потенціал урожайності, ефективно використовувати природні ресурси та адаптуватися до мінливих умов вирощування. У час глобальної зміни клімату, поширення нових рас патогенів і зростаючих вимог до ефективності виробництва роль селекції набуває особливого значення.
Протягом своєї історії селекція пройшла шлях від емпіричного добору до високотехнологічних методів, заснованих на досягненнях генетики, геноміки та аналізу великих масивів даних. Незмінною залишилася лише її головна мета – створення рослин, які максимально відповідають потребам сучасного агровиробництва.
Перші елементи селекції виникли одночасно із зародженням землеробства, коли людина почала свідомо відбирати насіння найпродуктивніших рослин для наступних посівів. Протягом тисячоліть такий добір здійснювався виключно на основі фенотипових ознак і практичного досвіду, що стало основою формування сучасних культурних рослин.
Науковий етап розвитку селекції розпочався наприкінці XIX століття після відкриття Грегором Менделем законів спадковості. Розуміння механізмів успадкування ознак дало можливість перейти від випадкового добору до цілеспрямованого створення нових генетичних комбінацій.
Для селекції кукурудзи визначальним етапом стали роботи Джорджа Гаррісона Шелла, який дослідив явище гетерозису й обґрунтував використання інбредних ліній для створення високопродуктивних гібридів. Саме впровадження гібридної селекції стало одним із найважливіших чинників підвищення врожайності кукурудзи у ХХ столітті та заклало основу сучасних селекційних програм.
Класична селекція і сьогодні складається з трьох основних етапів: створення нових комбінацій шляхом схрещування батьківських форм, добору перспективного потомства та багаторічних випробувань селекційного матеріалу в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Такий підхід залишається фундаментом селекційного процесу, проте потребує значних часових і матеріальних ресурсів, особливо під час оцінювання складних кількісних ознак.
ГЕНОМНА СЕЛЕКЦІЯ: НОВИЙ ЕТАП РОЗВИТКУ
Сучасна селекція дедалі активніше використовує молекулярно-генетичні технології. Одним із найважливіших досягнень останніх десятиліть стала геномна селекція (Genomic Selection, GS), яка дає змогу прогнозувати селекційну цінність генотипів на основі інформації про їхній геном.
Принцип геномної селекції ґрунтується на поєднанні генетичної інформації з результатами польової оцінки рослин. На першому етапі формується навчальна популяція, для якої одночасно проводять генотипування та детальне фенотипування. Генотипування дозволяє визначити набір молекулярних маркерів, розподілених по всьому геному, в той час як фенотипування забезпечує отримання достовірної інформації щодо прояву господарсько-цінних ознак у різних умовах вирощування.
Використання геномної селекції дає змогу не лише прискорити процес створення нових гібридів, але й підвищити ефективність селекції складних полігенних ознак, які найбільше визначають продуктивність сучасних культур. До таких ознак належать: урожайність, пластичність, адаптивність до різних ґрунтово-кліматичних умов, стійкість до біотичних і абіотичних стресів та ефективність використання води й елементів живлення.
Читати по темі: Високий урожай кукурудзи починається з правильного вибору гібрида: досвід технічних експертів «Сингенти»
Додатковою перевагою є можливість одночасного аналізу великої кількості селекційного матеріалу, що істотно підвищує інтенсивність добору без пропорційного збільшення витрат на польові дослідження. Розвиток високопродуктивних технологій генотипування та зниження їх вартості зробили геномну селекцію економічно доцільним інструментом для провідних селекційних програм основних польових культур.
Сучасні селекційні програми дедалі активніше інтегрують геномну селекцію з алгоритмами машинного навчання, цифровим фенотипуванням та аналізом великих масивів даних. Комплексне використання цих інструментів підвищує точність прогнозування селекційної цінності генотипів, оптимізує селекційні рішення і скорочує час створення нових гібридів.
Нові гібриди компанії «Сингента» – це вже продукт таких сучасних підходів у створенні гібридів кукурудзи, що дало змогу отримати продукти з більшою врожайністю, високою адаптивністю та ефективним використанням вологи. Серед таких гібридів можна виділити СИ Олівія (ФАО 260) – помірно-інтенсивний зубоподібний гібрид з лінійки Артезіан™, що вже встиг себе зарекомендувати на теренах України як стабільний і високоврожайний. Результати врожайності наведені на графіку 1.
Флагманський гібрид СИ Гранаріс (ФАО 300), який вирощується майже на всій території України, показує високі результати та додає впевненості аграріям у завтрашньому дні завдяки своїй високоадаптивності та належності до лінійки Артезіан™. Результати врожайності наведені на графіку 2.
Помірно-інтенсивний гібрид з лінійки Артезіан™ СИ Електрон (ФАО 320), що є новинкою минулого сезону, показує один із кращих результатів на демоділянках і може як конкурувати з інтенсивними гібридами, так і давати високий урожай в умовах дефіциту вологи. Результати врожайності наведені на графіку 3.
А ще є інтенсивний гібрид СИ Топаз (ФАО 340), який забезпечує гарний урожай на полях із високим агрономічним фоном. Результати врожайності наведені на графіку 4.
У сезоні 2026–2027 років портфоліо компанії «Сингента» ще більше розшириться новинками гібридів кукурудзи, які є продуктом геномної селекції. Серед них:
- гібриди для регіонів з кращим вологозабезпеченням СИ Вінстон* (ФАО 290) і СИ Скульптор* (ФАО 330), що мають зубоподібний тип зерна, СИ Міллас*
(ФАО 220) із кременистоподібним типом зерна; - гібриди з високою посухостійкістю СИ Богема* (ФАО 280) і СИ Лакмус* (ФАО 310) із зубоподібним типом зерна, кременистоподібний гібрид СИ Преференс* (ФАО 210).
* Державна реєстрація цих гібридів та внесення їх до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, планується у грудні 2026 року.
Сергій Антонюк, старший селекціонер, компанія «Сингента», Наталія Карнаух, портфоліо-менеджер із кукурудзи бізнесу «Насіння», компанія «Сингента»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2026
