Гербіцидний захист пшениці може супроводжуватися фітотоксичним впливом на культуру — від зменшення висоти рослин до появи більшої кількості почорнілих колосків.
Попередні результати польових досліджень отримав науковець Сергій Авраменко, автор YouTube-каналу «Український агроном».
На дослідному полі порівнюють різні діючі речовини, норми та строки внесення гербіцидів. Фунгіциди й інсектициди на ділянках не застосовували, щоб мінімізувати вплив інших препаратів.
В одному з варіантів після застосування сульфосульфурону перед збиранням спостерігалося більше колосків із почорнінням порівняно з контролем без гербіциду. Водночас Авраменко наголошує, що це не дає підстав безпосередньо пов’язувати почорніння із застосуванням гербіциду — препарат міг лише вплинути на стійкість рослин.
На варіанті з флорасуламом почорніння було менш вираженим, проте пшениця виявилася приблизно на 5 см нижчою, ніж на контрольній ділянці. Ознаки можливого фітотоксичного впливу також зафіксували у варіантах із трибенурон-метилом та клопіралідом.
Окремо досліджували вплив строків застосування дикамби — від весняного кущення до прапорцевого листка та колосіння. За попередніми спостереженнями, на одному з варіантів різниця у висоті рослин після внесення по прапорцевому листку становила близько 10 см.
Чи позначиться така реакція на врожайності, стане зрозуміло після збирання врожаю на дослідних ділянок.
За словами Авраменка, мета досліду — визначити оптимальне поєднання діючої речовини, норми та строку внесення, яке забезпечуватиме контроль бур’янів без надмірного стресу для культури.
«Гербіциди потрібно вносити, але у нас ще недостатньо знань, як вони впливають на культурну рослину», — наголосив науковець.
