У пошуках способів знизити застосування агрохімічних пестицидів та добрив дослідники випробували мікоризні гриби безпосередньо для інокуляції ґрунту та визначили умови, коли подібне «біощеплення» корисне.
Команда дослідників із швейцарських університетів Цюріха та Базеля, федерального центру компетенції в галузі сільськогосподарських досліджень Agroscope та Науково-дослідного інституту органічного сільського господарства (FiBL) вперше у великих масштабах продемонструвала, що застосування мікоризних грибів у польових умовах працює.
Гриби були змішані з ґрунтом перед посівом на 800 пробних ділянках на 54 кукурудзяних фермах у північній та східній Швейцарії.
«На чверті ділянок мікоризні гриби дозволили підвищити врожайність на 40 відсотків. Це є колосально. Але була проблема: на третині ділянок врожайність не зросла, а в деяких випадках навіть знизилася. Спочатку ми не могли пояснити, чому це сталося», – розповідає керівник дослідження Марсель ван дер Хейден, ґрунтовий еколог із Цюріхського університету та дослідницького центру Asgroscope.
Зрештою, спільними зусиллями дослідники в прямому значенні докопалися до істини, коли проаналізували різні хімічні, фізичні та біологічні властивості ґрунту, включаючи біорізноманіття ґрунтових мікробів.
«Ми виявили, що «щеплення» працювало найкраще, коли у ґрунті вже було багато грибних патогенів. Мікоризні гриби діють як свого роду щит від хвороботворних мікроорганізмів у ґрунті, які можуть послабити рослини. В результаті нормальну врожайність можна підтримувати на полях, де без мікоризних грибів були б втрати», – пояснює співавтор роботи Стефані Лутц із Agroscope.
«Справді, мікоризні гриби мали лише незначний вплив на поля, не забруднені патогенами. Рослини там і так сильні та чудово ростуть. Використання мікоризних грибів у таких випадках не приносить додаткової користі», – додала перший автор роботи Наташа Боденхаузен із НДІ органічного сільського господарства.
University of Zurich
