У годівлі сільськогосподарських тварин особливе місце займає раціональне використання трав, вирощуваних у системі зеленого конвеєра. Організація конвеєрного виробництва кормів на кормових угіддях забезпечує одержання не лише високих урожаїв сіяних лучних травостоїв з рівномірним надходженням впродовж вегетації високоякісної рослинної маси для виробництва різних видів кормів (сіно, сінаж, зелені корми), а й сприяє порівняно з однотипним за скоростиглістю травостоєм більш ритмічній роботі кормозбиральних машин, поліпшує умови для істотного зниження втрат поживних речовин при заготівлі кормів.
Мета досліджень – розроблення зеленого (сировинного) конвеєра на базі нових сортів багаторічних трав і їхніх сумішей та його ефективність в умовах північної частини Лісостепу України.
Дослідження з добору трав та їхніх сумішок нами проведено впродовж 2007-2010 рр. у державному підприємстві «Дослідне господарство «Чабани»» ННЦ «Інститут землеробства НААН» на сірих лісових ґрунтах із вмістом гу мусу 1,9-2,1%, лужногідролізованого азоту – 6,8-7,5, рухомого фосфору – 15,5-21 і обмін ного калію – 7,5-10,4 мг/100 г ґрунту, рН 5,4-5,5. Використання травостоїв – 3-укісне. Фосфорні добрива в дозі Р60 вносили в 1 строк на весні; калійні (К120) по К60 рівними частинами – у 2 строки (навесні та після 1- го укосу); азотні (N150) на злакові травостої по N50 рівними час тинами – у 3 строки (навесні і після 1- та 2-го укосів). Обліки і спостереження здійснювали за загальноприйнятими в луківництві методиками.
Ці дослідження нами використано для розроблення моделі виробництва різних видів високоякісних трав’яних кормів (сіна, сінажу, зеленої маси) у системі зелених і сировинних конвеєрів на основі раціонального використання різностиглих бобово-злакових та злакових сінних лучних травостоїв. Зелена маса була придатною для виготовлення трав’яних зелених кормів, сіна та сінажу І та II класів.
Різниця в настанні збиральної стиглості між ранньо- і середньостиглими видами в першому укосі становила 7-11, між ранньо- і пізньостиглими – 21-23 дні, в отавах – відповідно 10-15 і 25-32 дні.
Модель сировинного (зеленого, приукісному використанні) конвеєра на основі багаторічних злакових і бобово-злакових різностиглих травостоїв інтенсивного типу за 3-укісного використання для згодовування при стійловому утриманні 100 голів великої рогатої худоби в тваринницькому молочному комплексі (таблиця) забезпечує безперервне надходження зеленої маси впродовж 130 днів. У цьому конвеєрі площа ранньостиглих багаторічних травостоїв на основі сортів грястиці збірної Київська рання 1 і Українка та лядвенцю українського Аякс, середньостиглих на основі сортів стоколосу безостого Топаз і Вишгородський, костриці луч ної Сіверянка і Евола, костриці східної Закат і Домініка, пажитниці багаторічної Лета і Святошинська, лядвенцю українського Ант, люцерни посівної Ольга і Роксолана, люцерни жовтої Наречена півночі, конюшини лучної Маруся, Полянка і Полісянка, конюшини повзучої Волат і Даная та пізньостиглих на основі сортів тимофіївки лучної Аргента і Вишгородська становить по 33% кожного виду за скоростиглістю травостою. Цей конвеєр можна модифікувати для виробництва сіна чи сінажу з використанням 1- і 2- го укосів.
Надлишок трав’яної маси в 1- і 2-у укосах може бути використаний для заготівлі сіна й сінажу. Дефіцит трав’яної маси, зокрема в 3-у укосі, особливо середньо- і пізньостиглих видів трав, може бути покритий за рахунок використання інших посівів кормових культур, скажімо 1-річних вико-вівсяних чи горохово- вівсяних сумішок.
Кращі результати за ефективністю порівняно зі злаковими забезпечили бобово-злакові травостої. Тут умовно чистий прибуток становив у середньому 3250 грн./га з рівнем рентабельності 105%, собівартістю 1 т к. од. 718 грн. та окупністю сукупних витрат енергії виходом з 1 га обмінної енергії 3,5. На злакових травостоях ці показники були в 1,1-1,3 раза меншими.
З метою зниження затрат коштів та енергії, економії мінерального азоту та поліпшення екологічної ситуації агроландшафтів у зеленому конвеєрі перевагу слід надавати бобово-злаковим травостоям.
ВИСНОВКИ
Різниця в настанні збиральної стиглості між ранньо- і середньостиглими видами в 1-у укосі становила 7-11, між ранньо- і пізньостиглими – 21-23 дні, в отавах – відповідно 10-15 і 25-32 дні. Наявність різностиглих багаторічних злакових і бобово-злакових травостоїв дає можливість на їхній основі організовувати зелені (сировинні) конвеєри безперервного надходження високопоживної трав’яної маси впродовж 130 днів. Умовно чистий прибуток у середньому по різностиглих злакових і бобово-злакових травостоях становить 3070 грн./га з рівнем рентабельності 100%, собівартістю 1 т к. од. 705 грн. та окупністю сукупних затрат енергії виходом з 1 га обмінної енергії 3,4. Найкращі показники економічної та енергетичної ефективності забезпечують люцерно-злакові травосумішки.
В.Г. Курган, д. с.-г. н., М.В. Сукайло, ННЦ «Інститут землеробства НААН»
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2012
