На формування врожайності сільськогосподарських культур впливає безліч чинників. Та найдієвішим серед них лишається система застосування добрив. У живленні рослин важливі як макроелементи, так і мікроелементи, застосування яких дає можливість повною мірою розкрити генетичний потенціал рослин.
Сучасна схема мінерального живлення рослин (рис. 1) забезпечує зростання засвоєння елементів живлення до 40–70% завдяки застосуванню добрив позакоренево. За цих умов значно зростає роль мікроелементів у живленні рослин, оскільки це один із найефективніших способів їх застосування. Та для більшої ефективності необхідно знати, яких мікроелементів потребує рослина у конкретний період її росту та розвитку і за конкретних обставин (погода тощо) і в якій кількості. Адже кожен із них відіграє важливу фізіолого-біохімічну роль у житті рослини. Особливо зростає їх роль як антистресантів в умовах зміни клімату у світі та в нашій країні.
Із комплексу важливих мікроелементів рослина може потребувати лише кількох у конкретний період і за певних умов. Тож діагностика живлення рослин має актуальне практичне значення.
Розвиток науки та виробництва змушує і діагностування живлення рослин рухатись у ногу із часом. Нині комплексна діагностика рослин включає в себе супутниковий моніторинг, надземний моніторинг і наземний моніторинг стану полів (рис. 2).
Супутниковий, або надземний моніторинг поля дає можливість оцінити стан рослин на основі даних розподілу вегетативної маси культури по полю (індекс NDVI). Після обробки отриманих зображень спеціалісти розбивають поле на однорідні зони за станом рослинності. Різниця між ділянками візуально помітна. Але якщо людина фізично може оцінити лише окремі ділянки, то карта NDVI дає об’єктивну загальну картину поля.
Читати по темі: Оптимальні концентрації водних розчинів азотних добрив для фоліарного підживлення соняшнику
Далі проводиться дослідження проблемних ділянок поля за допомогою наземного моніторингу. Існує низка методик діагностики живлення, кожна із яких має свої недоліки та переваги.
Візуальна діагностика є найпростішим методом (рис. 3). Вона передбачає встановлення потреби рослин у елементах живлення за їх зовнішніми ознаками. Але для її виконання необхідно мати великий практичний досвід, оскільки прояв ознак голодування рослин схожий з іншими проблемами (ущільнення ґрунту, вологість, хвороби тощо).
Крім того, ці ознаки з’являються запізно, коли, у більшості випадків, процеси в рослинах уже стали незворотними.
За результатами ґрунтової діагностики не можна однозначно стверджувати про доступність елементу для рослин. Адже він може не надходити у рослину з кількох причин (погодні умови, властивості ґрунтів тощо). Оптимальний вміст елементу в ґрунті не гарантує оптимального живлення рослин. Крім того, хімічна ґрунтова діагностика потребує значних затрат часу.
Рослинна хімічна діагностика надає інформацію про вміст елемента в рослині, але не враховує фізіолого-біохімічні процеси, тож і не дає об’єктивної інформації. До того ж, вона потребує значних затрат часу.
Функціональна діагностика (рис. 4) має низку переваг. Вона ґрунтується на зміні фотохімічної активності хлоропластів листків без додавання елемента та із його додаванням. Якщо активність хлоропластів зростає за додавання елемента, то це означає наявність потреби у елементі, якщо ні – елемент перебуває у оптимальній кількості, якщо знижується – його кількість надлишкова. Тобто ця методика встановлює не вміст елемента в рослині, а її потребу в цьому елементі на основі фізіолого-біохімічних процесів. Всі ці переваги дають можливість швидко встановити саме ті елементи, які необхідні для живлення рослин, і скорегувати систему позакореневих підживлень. Функціональна діагностика рослин «Агровектор» від групи компаній «Ярило» – це можливість за 40 хвилин встановити потребу рослин у 14–16 елементах живлення.
Ефективність функціональної діагностики компанії «Ярило» доведена експериментально. Дослідження ефективності різних видів рослинної діагностики були проведені в умовах Київської області на темно-сірих лісових ґрунтах. За результатами досліджень встановлено, що позакореневі підживлення на основі результатів хімічної рослинної діагностики обумовлювали зростання рівня урожайності картоплі столової на 1,6 т/га відносно контролю (система удобрення господарства). Фоліарне внесення добрив на основі результатів функціональної діагностики зумовило приріст урожайності 3,4 т/га до фонового варіанту та 1,8 т/га до варіанту, де встановлювалась доза добрива для позакореневого підживлення на основі хімічної рослинної діагностики. При цьому в фракційному складі урожайності частка бульб розміром менше ніж 40 мм зменшувалась, натомість зростала частка бульб розміром 40–60 мм і більше, що становить економічний інтерес для виробника.
Отже, функціональна листкова діагностика «Агровектор» від компанії «Ярило» дає можливість швидко встановити потребу рослин у елементах живлення, прийняти дієві управлінські рішення, наслідком чого є підвищення рівня врожаю сільськогосподарських культур.
Надія Бордюжа, доцент кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва, Національний університет біоресурсів і природокористування України
Опубліковано в журналі “Агроном”, 2025
