Впродовж останньої декади лютого спостерігалось посилення вітру до рівня небезпечних та стихійних явищ.
Однак арометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур, багаторічних трав та плодових насаджень були задовільними. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння опускалась до 0-1° морозу, що значно вище за розраховану критичну температуру вимерзання озимої пшениці, яка становить 10,7-11,4º морозу.
Через несприятливі для розвитку мишоподібних гризунів кліматичні умови (опади, перезволоження ґрунту, коливання добових температур) їх чисельність зменшилась. Популяція гризунів знаходилась у пригніченому стані та характеризувалась низькими показниками життєдіяльності.
На посівах озимих зернових та ріпаку обліковували 1-3, осередково на окремих полях у крайових смугах Донецької, Київської та Херсонської областей до 5-7 кол/га з 2-11 жилими норами. На 50-100% обстежених площ багаторічних трав, садах, неорних землях, полях після просапних культур мали місце 3-6, в осередках Київської та Миколаївської областей 7-10 жилих колоній на гектар.
Більшість слідів життєдіяльності мишоподібних гризунів спостерігалась по краях посівів озимої пшениці, біля лісосмуг. Надалі розвиток мишоподібних гризунів залежатиме від погодно кліматичних умов, сприятливе поєднання яких зумовлюватиме збільшення чисельності та шкідливості ссавців. За середньодобової температури +5ºС відновиться розмноження та переселення гризунів у посіви озимих зі скирт соломи, інших стацій. Посіви зі щільністю понад 3-5 колоній на гектар потребують захисту через внесення в жилі нори дозволених до використання родентицидів.
Сприятливі агрокліматичні умов звітного періоду в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 2-9% рослин.
Оздоровлення посівів забезпечується через обов’язкове ранньовесняне боронування впоперек рядків та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Також, для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів.
На посівах озимого ріпаку Миколаївської області відмічений вихід стеблового капустяного прихованохоботника. У Білозерському районі Херсонської області при проведенні обстежень відмічено початок харчування хлібного туруна (жужелиці) на посівах, розміщених по стерньовим попередникам.
Фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, плісені тощо в межах 1-6%, в окремих партіях Житомирської, Полтавської та Херсонської областей до 8-10%, що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2-3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.
Перевіркою насіннєвого, продовольчого та фуражного зерна в зерносховищах усіх форм власності виявлено 82% його засмічення комірними шкідниками, зокрема комірними довгоносиками, гороховим зерноїдом, кліщами за чисельності 1-2 екз. на 1 кг виїмки. Тому контроль за станом збереження зерна та зернопродуктів варто проводити постійно і, в разі виявлення комірних шкідників, приступити до обеззаражування збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами відповідно до діючих рекомендацій.
У господарствах здійснюється фітосанітарний нагляд за посівами озимих зернових та ріпаку. За оперативною інформацією про хід робіт із захисту рослин, наданою головними управліннями Держпродспоживслужби в областях, 28 лютого 2020 року обсяги проведених заходів захисту рослин від мишоподібних гризунів в областях становлять 1083 тис. га, з них озимих зернових культур оброблено 741 тис. га, озимого ріпаку – 257 тис. га. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом спостерігається збільшення обсягів заходів захисту рослин від мишоподібних гризунів, передусім у Степу та Лісостепу, що зумовлено сприятливими погодними умовами для розвитку і розповсюдження цих шкідників в осінньо-зимовий період 2019-2020 років.
Хімічні засоби захисту рослин (родентициди) застосовано на площі близько 920 тис. га, біологічні – на площі близько 164 тис. га. Заходи захисту рослин в посівах озимих культур урожаю поточного року, багаторічних насадженнях тощо за потреби продовжуються. Поточна забезпеченість сільгосппідприємств ЗЗР для проведення робіт із захисту посівів становить 50% до їх потреби у весняно-літній період 2020 року.
