В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливу зерна шкодить комплекс комах.
Повсюди продовжується розвиток усіх стадій клопа шкідливої черепашки. Відбувається відродження та живлення личинок фітофага. Ним, за чисельності 0,2-2 імаго, 0,5-2 яйцекладки та 0,5-2 (макс. до 4 у Запорізькій, Херсонській обл.) личинок на кв. м, заселено та пошкоджено 1-3% (макс. до 11% у Херсонській обл.) рослин озимих та 0,5-3% рослин ярих колосових.
Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс. Він у допороговій чисельності заселив 3-12% (макс. 15-20% у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Херсонській обл.) рослин озимої пшениці.
Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, п’явиці, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-15% рослин.
У Дніпропетровській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Херсонській, Чернігівській областях в крайових смугах посівів озимих культур обліковують 0,5-1 (макс. 3) екз. на кв. м хлібних жуків. Фітофагами заселено до 10% площ.
Триває заселення посівів стебловим хлібним пильщиком, відродження та живлення їх личинок. За чисельності 0,5-1 екз. на кв. м, шкідник пошкодив до 2% рослин.
Також в степових та лісостепових областях відмічається літ зернової совки, гусениці якої живитимуться вмістом зерна до збирання врожаю.
Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, подекуди ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 2-12% рослин.
Осередково в господарствах Волинської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Київської, Тернопільської та Черкаської областей борошнистою росою та септоріозом охоплено до 23% рослин. У Закарпатській та Чернігівській областях на вівсі прогресує червоно-бура плямистість, якою уражено 2-5% рослин.
На частині посівів озимих пшениці та ячменю виявлено незначне розсіяне поширення білоколосості через ураження церкоспорельозною та фузаріозною кореневими гнилями.
В Одеській області відмічено початок ураження колосків пшениці фузаріозом. Хворобою уражено 3% площі, 1-3% рослин, 1-2% колосків.
У посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці (2-12% рослин), мухи (1-5% рослин). Триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика. У південних областях гусеницями лучного метелика, бавовникової совки, совки-гамма пошкоджено 1-5% рослин. Із хвороб виявляють кореневі гнилі, гельмінтоспоріоз. Ними уражено 1-3% рослин в слабкому ступені.
Повсюди у посівах гороху живиться горохова попелиця, яка, за чисельності 3-6 екз. на рослину, пошкодила 3-12% рослин. В Лісостепу та Поліссі відбувається яйцекладка та початок відродження личинок горохового зерноїда. Яйцекладки виявлялись у 3% бобів за щільності 1-2 яйця на біб. Рослини культури уражені аскохітозом, пероноспорозом, кореневими гнилями.
Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. З хвороб поширюються пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, аскохітоз, бактеріоз, іржа, якими охоплено 2-7% рослин.
Відмічається активне заселення рослин соняшнику геліхризовою попелицею. Нею на 12-58% обстежених площ заселено 3-10% (у вогнищах 14-20%) рослин. Також погодні умови сприяли розвитку й шкідливості трипсів, кліщів, яких обліковують на 5-10% рослин. Подекуди продовжують завдавати шкоди сірий буряковий та південний сірий довгоносики, гусениці лучного метелика, бавовникової совки.
На 0,4-5% рослин мають розвиток та поширення кореневі гнилі, фомоз, пероноспороз. У господарствах Рівненської області відмічають перші ознаки прояву (стеблова форма) білої та сірої гнилей.
У прикрайових смугах посівів цукрових буряків спостерігають заселення рослин листковою буряковою попелицею (0,5-5% рослин). На окремих полях шкодять довгоносики (звичайний та сірий буряковий). Вони, за чисельності 0,2-0,5 екз. на кв. м, пошкодили 1-6% (у вогнищах до 15%) рослин.
На 2-31% обстежених площ культури відмічається шкідливість бурякових блішок, крихітки, мінуючих мух, щитоносок. Ними пошкоджено 2-8% (осередково до 12%) рослин. Коренеїдом уражено 1-4% коренів рослин.
На рослинах озимого ріпаку продовжують харчуватися личинки капустяної стручкової галиці, насіннєвого прихованохоботника, які пошкодили 1-5% (макс. 7-10%) стручків на заселених 1-9% рослин. Подекуди відмічається шкідливість хрестоцвітих блішок, клопів, білокрилки, капустяних молі, попелиць, гусениць біланів, капустяної совки, якими пошкоджено 2-7% рослин.
Також погодні умови сприяли розвитку пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, борошнистої роси, бактеріозу коренів, циліндроспоріозу. На 4-28% обстежених площ ураженість ними рослин становила 3-10% (осередково до 20% – Житомирська, Тернопільська, Черкаська обл.).
dpss.gov.ua
