Значні амплітуди добової температури повітря були сприятливими для загартування рослин і обумовлювали формування достатньої їх морозостійкості. Вегетаційні процеси відбувались переважно за рахунок денних температур.
У східних областях відмічено припинення вегетації озимих культур та багаторічних трав. Уповільнився розвиток грунтоживучих шкідників та хвороб, завершили живлення листогризучі та сисні шкідники на зимуючих культурах.
Шкідливість гусениць озимої совки відмічали на 10-66% обстежених площ озимих зернових і ріпаку. Де вони, за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м, пошкодили 0,5-8% рослин озимих культур (Київська, Дніпропетровська, Кіровоградська обл.).
Повсюди на 3-32% посівів озимої пшениці, за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м, поволі триває живлення личинок хлібної жужелиці. Різновікові личинки (1-3 віків) пошкодили 2-9% рослин. За надпорогової чисельності (2-3 і більше личинок жужелиці, гусениць озимої совки на кв.м) та температури повітря не нижче +5°C озимі зернові у фазу кущіння захищають обприскуванням дозволеними препаратами.
На 3-25% обстежених площ в усіх агрокліматичних зонах (особливо в західних областях) борошнистою росою, септоріозом, кореневими гнилями охоплено 1-8% рослин озимої пшениці.
У Закарпатській, Кіровоградській та інших областях іржею уражено 2-3% рослин озимих зернових. 1-7% рослин озимого ячменю уражено гельмінтоспоріозом та ринхоспоріозом.
На озимому ріпаку скрізь виявляли альтернаріоз, борошнисту росу, фомоз, пероноспороз та білу плямистість на 2-7% рослин. В посівах озимого ріпаку розвиток комплексу хвороб стримується проведенням обробок фунгіцидами.
dpss.gov.ua
