У лісостепових та поліських областях, за підвищених температур та відносної вологості повітря, в незібраних зернових культурах на колосі розвиваються фузаріоз, септоріоз, гельмінтоспоріоз, оливкова плісень, альтернаріоз, осередково білоколосість та ріжки.
Подекуди в західних та північних поліських областях на вівсі виявлено червоно-буру плямистість.
В усіх зонах вирощування кукурудзи посівам культури шкодять злакові попелиці 2-17%, (макс. 22% рослин у Кіровоградській обл.), стебловий (кукурудзяний) метелик, гусениці бавовникової та інших листогризучих совок 1-5% (макс. 9% рослин у Запорізькій обл.).
Триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць, відродження та живлення гусениць (1-2 екз. на кожну з 2-5% заселених рослин кукурудзи).
Скрізь рослини заселяють та пошкоджують злакові цикадки, трипси, клопи. У Чернівецькій області на площі 255 га західним кукурудзяним жуком заселено та пошкоджено від 6 до 10% рослин культури, за чисельності 6 імаго на кв.м.
Пухирчастою сажкою (Дніпропетровська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Чернівецька обл.), іржею (Миколаївська обл.) уражено 1%, гельмінтоспоріозом та септоріозом – 1-4% рослин.
У посівах сої продовжують розвиватись та шкодити кліщі, попелиці, клопи, трипси (7-15% рослин). Подекуди – гусениці акацієвої вогнівки, лучного метелика, чортополохівки.
Наявність краплинної вологи, помірні температури та достатній інфекційний запас збудників сприяли розвитку різноманітних хвороб сої. Їх виявляли на 8-61% обстежених площ.
Зокрема, бактеріозом охоплено 2-8% рослин за розвитку 0,4%, церкоспорозом – 2-5% за розвитку 0,2%, аскохітозом – 3-7% за розвитку 0,2%, септоріозом, пероноспорозом, альтернаріозом – 1-6% за розвитку 0,1-0,2%.
Повсюди в посівах соняшника триває розвиток геліхризової попелиці, трипсів, клопів. Ними заселено 6-15% рослин. Переважно в степових областях шкодить соняшникова вогнівка – 3-5% (макс. 11% рослин у Запорізькій обл.). Подекуди – гусениці лучного метелика, бавовникової совки, стеблового (кукурудзяного) метелика (2-5% рослин).
У господарствах Запорізької області від 2 до 8% рослин заселено соняшниковою шипоноскою за чисельності 2-4 личинки на рослину. Соняшниковим вусачем пошкоджено до 3% рослин.
На 0,5-7% рослин відмічають білу та сіру гнилі, пероноспороз, фомоз, септоріоз, аскохітоз, іржу. Осередково у господарствах Тернопільської області до 1% рослин охоплено вертицильозним в’яненням.
У всіх бурякосійних областях у посівах цукрових буряків триває розвиток та живлення бурякової листкової попелиці. Нею заселено 2-8% (макс. 22% рослин у господарствах Черкаської області).
Подекуди на 2-5% рослин відмічається шкідливість літньої генерації личинок мінуючих молі та мухи. Осередково шкодять гусениці підгризаючих та листогризучих совок. Триває живлення личинок амарантового стеблоїда (Полтавська обл.).
У бурякосійних областях 2-12% рослин цукрових буряків уражено фомозом, церкоспорозом. Осередково у господарствах Вінницької області 0,5% коренеплодів уражено хвостовою гниллю. Це в подальшому негативно впливатиме на урожайність та якість цукросировини.
Виникнення епіфітотії плямистостей, зокрема церкоспорозу, можливе за сприятливих погодних умов липня-серпня (денні температури – 20-25 °С, нічні не нижче 15 °С, спекотні дні чергуються з невеликими дощами або з випаданням рясних рос).
За сухої спекотної погоди на цукрових буряках можливий інтенсивний розвиток борошнистої роси.
dpss.gov.ua
