У посівах зернових колосових культур продовжує свій розвиток клоп шкідлива черепашка за середньої чисельності 0,3-2 екз. на кв. м, личинки – 0,1-2 в осередках Дніпропетровської, Херсонської областей до 3 екз. на кв. м. За віковим складом личинок І віку – 60%, ІІ – 25%, ІІІ – 15%. У господарствах Одеської та Херсонської областей окрилилось до 10% клопів.
Хлібні жуки, серед яких домінує жук-кузька, продовжили заселення посівів. Фітофаги концентруються переважно на краю поля. Та пошкодили 2-6% рослин за чисельності 1-2 (макс. до 3) екз. на кв. м в окремих осередках Херсонської області.
Личинки хлібної п’явиці закінчують харчування та розвиток, заляльковуються. Злакові попелиці, за чисельності 2-9 екз. на рослину, живляться на 5-28% рослин. Пшеничний трипс майже на всіх обстежених площах озимої пшениці живиться на 2-8% (макс. 32%) рослин, щільність імаго – 2-8, личинок – 6 екз. на рослину.
Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, гельмінтоспоріозом, темно-бурою плямистістю, кореневими гнилями, подекуди ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями уражено 5-18% рослин. Червоно-бурою плямистістю уражено 2-5% рослин вівса. Скрізь, де рослини уражені кореневими гнилями, має місце білоколосість.
Розвитку набули хвороби колоса, а саме: септоріоз (0,2-7% колосків – Волинська, Дніпропетровська, Львівська, Рівненська, Харківська, Черкаська, Чернігівська обл.), фузаріоз (0,2-5% – Львівська, Рівненської, Тернопільська, Одеська, Черкаська обл.), гельмінтоспоріоз (2-4% – Закарпатська обл.), альтернаріоз (0,2-5% колосків – Черкаська обл.), оливкова пліснява (1-3% – Волинська, Одеська обл.).
Повсюди в посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці (3-12%, макс. 20% рослин). У південних областях гусеницями лучного метелика, бавовникової совки, совки-гамма пошкоджено 1-3% рослин. Із хвороб відмічено початок розвиток гельмінтоспоріозу.
Рослини сої заселяють та пошкоджують попелиці, трипси, павутинний кліщ, гусениці чортополохівки, совки-гамми, осередково лучного метелика. З хвороб поширюються пероноспороз, септоріоз, фузаріоз, кореневі гнилі. Ними уражено 1-15%, макс. до 21% (Київська обл. – септоріоз) рослин.
На посівах гороху триває активний розвиток та шкодочиннісь горохової попелиці, розмноження якої стримують ентомофаги, в співвідношенні хижак: фітофаг 1:30. Середня чисельність шкідника складає 6-16 екз. на рослину.
Триває літ, яйцекладка та відродження личинок горохового зерноїда. Яйцекладки у крайових смугах виявляли на 1-4% рослин за чисельності 1-2 яйця на біб, личинки живляться у 1-2% зерен гороху. Гусеницями горохової плодожерки, за чисельності 1 екз. на біб, заселено 0,5-1% бобів. Продовжується поширення пероноспорозу, аскохітозу (нижні листя), на кореневі гнилі хворіє від 2 до 5% рослин.
Рослини цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, яку виявляли на 2-10% рослин. Продовжується шкідливість личинок бурякової мінуючої мухи, крихітки, щитоносок, гусениць совок, які пошкодили до 6% рослин, переважно за слабкого ступеня.
На плантаціях цукрових та столових буряків Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Чернігівської областей відмічається розвиток церкоспорозу, де ним уражено до 5% рослин. Коренеїдом уражено до 2% коренів (Київська, Сумська обл.). Прояв фомозу відмічали у господарствах Вінницької області на 1% рослин.
У посівах озимого ріпаку продовжують шкодити личинки капустяної стручкової галиці. Ними, за чисельності 10-16 екз. на стручок, пошкоджено 2-5% рослин.
Личинками ріпакового насіннєвого прихованохоботника заселено 7-12% рослин, де фітофага ураховують у середній чисельності 3-6%, макс. 12 екз. на рослину. Подекуди відмічають шкідливість капустяної попелиці на заселених 3-10% рослин та 3% стручків.
Продовжується слабке ураження рослин ріпаку пероноспорозом, фомозом, альтернаріозом, уражено до 13% рослин та 3-7% стручків (альтернаріоз).
dpss.gov.ua
