У Лісостепу, Поліссі, осередково північних та східних областях Степу, утримувалась тепла, з істотними опадами та туманами, погода, яка сприяла розвитку та шкідливості злакових мух, середня чисельність яких становила 5 (макс. 8-16 в Одеській обл.) екз. на 100 помахів сачком попелиць, хлібних блішок у посівах озимих зернових колосових культур.
Найбільш численними у полях виявились цикадки. Заселеність озимини цими комахами становила 85-100% обстежених площ, за середньої чисельності 2-6 (макс. 10-15 екз. на 100 п.с. у Запорізькій, Луганській, Полтавській обл.) ними пошкоджено у слабкому ступені 2-6 (макс. 11-14%) рослин. По видовому складу переважали смугаста, шестикрапкова та городня цикадки.
В озимині, розміщеній після стерньових попередників, активізувалось живлення личинок хлібної жужелиці (туруна), які знаходяться в І-ІІ вікових групах та за чисельності 0,2-1 (макс. 2-3 екз. на кв.м в осередках підвищеної чисельності – Луганська, Херсонська обл.) пошкодили 1-4% рослин.
Обприскування інсектицидами доцільно здійснювати, якщо на ентомологічний сачок уловлюється 30-40 мух, або за масового їх льоту виявляють 6-10% пошкоджених личинками стебел.
Окрім того, на ранніх розкущених посівах озимої пшениці починають візуально проявлятись симптоми захворювань. На 5-15% обстежених площ борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями уражено 0,5-3% рослин у господарствах Житомирської, Київської, Львівської, Тернопільської, Чернігівської та Чернівецької областей.
У західних областях на ранніх посівах озимого ячменю відмічено розвиток гельмінтоспоріозу. Подальше розповсюдження мікоінфекцій призупиняють через захисні обробки фунгіцидами за відповідних температур для обприскування.
В агроценозі озимого ріпаку на 2-10% рослин шкодять несправжні гусениці ріпакового пильщика, капустяна попелиця. Переважно у степових та лісостепових областях хрестоцвіті блішки за чисельності 1-6 екз. на кв.м пошкодили 2-20% рослин (Запорізька, Луганська, Миколаївська обл.). Також у посівах культури живляться гусениці різних віків совок, біланів, жуки ріпакового листоїда, які заселили до 10-25% площ за чисельністю 0,5-0,8 (макс. 2) екз. на кв.м.
Наявність інфекційного початку та достатня кількість тепла і вологи сприяли прогресуванню фомозу, переноспорозу, альтернаріоз, циліндроспоріозу. На ранніх посівах озимого ріпаку продовжуються обробки з додаванням фунгіцидів та регуляторів росту з метою збереження рослин від пошкодження хворобами, підвищення їх стійкості до екстремальних погодних умов та недопущення переростання озимого ріпаку, що негативно вплине на його перезимівлю.
У посівах овочевих культур спостерігається розвиток хвороб грибної етіології. Зокрема, під час фітосанітарного моніторингу капусти білокачанної на ній виявлено ураження качанів альтернаріозом та на 8-23% рослин розвивається фомоз. Інфіковані бактеріозами качани капусти на зберігання не закладають, оскільки в зимовий період хвороба прогресуватиме у сховищі та обумовлюватиме ураження сусідніх, ще здорових, качанів капусти.
Повсюди на площах сільськогосподарських культур спостерігається вертикальна міграція дротяників і несправжніх дротяників, личинок західного травневого хруща у нижні шари ґрунту. Залежно від його складу, фітофаги перебувають на глибині 12-40 см, також спостерігається живлення шкідників корінцями злакових бур’янів, коренеплодами.
Продовжується живлення гусениць підгризаючих та листогризучих совок на площах багаторічних трав. Гусеницями підгризаючих совок пошкоджено 8-11% рослин в слабкому ступені, з середньою чисельністю 0,5-1 (макс. 2-3 у Дніпропетровській, Київській обл.) екз. на кв.м. Гусениці знаходяться в різних вікових групах. Переважають шкідники ІІІ, ІV та VІ віків.
Відмічається повсюдне зростання (природне для жовтня) популяції звичайної сірої та гуртової полівок (зеленоїдні форми мишоподібних гризунів), які розселяються за межі місць резервацій в нові місця, зокрема на угіддя під багаторічними травами та сходи озимих зернових та ріпаку. Встановлено, що на 1 га нараховується в середньому 1-3 жилих колоній гризунів. На ряді площ під багаторічними травами, подекуди неугіддях, мають місце 2-4 (макс. 5-8 у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Луганській, Миколаївській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій обл.) жилих колоній на гектарі.
В Степу, південному та центральному Лісостепу на незораних полях після збирання врожаю зростає кількість курганчикової миші, яка зелених рослин майже не споживає, проте харчується насінними кормами із культурних та диких злаків.
dpss.gov.ua
