Які заходи необхідно провести восени в насадженнях плодових культур

241

З метою обмеження, а по можливості і знищення запасу інфекції, яка накопилася протягом вегетаційного періоду (збудників хвороб, що знаходяться на корі штамба, скелетних гілках, пагонах, на листках дерев після збору врожаю та обпалих листках і плодах, на поверхні ґрунту) восени необхідно провести цілий ряд фітосанітарних заходів. Ці заходи будуть ефективними за умов, якщо агровиробники достеменно будуть знати джерела резервації інфекції в зимовий період кожного збудника хвороби, з яких навесні формується первинна інфекція фітопатогенів. Своєчасно проведені фітосанітарні заходи в плодових насадженнях суттєво знижують шкідливість хвороб.

ЗЕРНЯТКОВІ ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

Великої шкоди на зерняткових плодових культурах завдають такі поширені хвороби, як: парша яблуні і груші, моніліоз (плодова гниль), чорний рак, цитоспороз, звичайний рак, іржа, філостиктоз, борошниста роса яблуні, буруватість листків груші, біла плямистість листків груші, кореневий бактеріальний рак, бактеріальний рак кори.

Парша яблуні
Парша яблуні

Основне джерело інфекції парші яблуні є обпалі уражені листки, в яких зберігаються псевдотеції патогена, для груші – уражені пагони, в яких збудник хвороби зимує у вигляді грибниці, а навесні зразу ж на уражених пагонах формується конідіальне спороношення. Додатковим джерелом для груші є також обпалі уражені листки з  псевдотеціями гриба. Шкідливість парші полягає в опаданні зав’язі, передчасному опаданню листків, слабкому прирості однорічних пагонів, погіршенні зимостійкості рослин. Парша різко знижує якість плодів, тому при посиленому її розвитку іноді близько 50% плодів не відповідають вимогам стандарту.

Збудники моніліозу протягом зими зберігаються у вигляді муміфікованих плодів, на яких навесні формуються подушечки конідіального спороношення патогенів. Гриб Monilia laxa f. sp. malia – зимує у вигляді грибниці в уражених пагонах. Шкідливість хвороби полягає у загибелі суцвіть, відмиранні кільчаток, плодових прутиків, загниванні плодів як під час вегетації, так і при їх зберіганні. Втрати врожаю плодів часто досягають 20-30 і нерідко 60-70%. Плоди гниють від моніліозу не тільки в саду, а й під час зберігання.

Плодова гниль
Плодова гниль
Чорний рак (уражений листок)
Чорний рак (уражений листок)

Джерело інфекції чорного раку є зимуюча грибниця в ураженій корі штамба, скелетних гілок, пагонів, муміфікованих плодів,  а також пікніди з пікноспорами гриба на уражених органах. Шкідливість хвороби полягає в тому, що інфіковані плоди не мають товарного вигляду, сильно уражені листки передчасно опадають, що призводить до ослаблення дерева в цілому, уражена кора розтріскується і опадає, викликаючи загибель крони. Уражені дерева протягом трьох-чотирьох років гинуть. Особливо великої шкоди завдає хвороба в плодоносних садах, оскільки часто доводиться викорчовувати дерева на початку їх плодоношення.

Збудники цитоспорозу зберігаються на уражених органах рослин у вигляді стром наповнених конідіальним спороношенням. Шкідливість хвороби полягає у відмиранні кори стовбурів і скелетних гілок зерняткових плодових культур. Інтенсивний розвиток цитоспорозу призводить до передчасної загибелі дерев.

Джерело інфекції звичайного раку є уражені органи рослин, в яких гриб зберігається у формі грибниці та перитеціїв. Шкідливість хвороби полягає у порушенні діяльності провідної системи кори, внаслідок чого порушується обмін речовин рослини, запасні вуглеводи більше нагромаджуються в надземних частинах рослини, а в коренях кількість їх різко зменшується; порушується водний баланс, що негативно позначається на розвитку молодих пагонів і зимостійкості дерев. Дерева, уражені звичайним раком, менш зимостійкі, а це, в свою чергу, сприяє посиленню розвитку хвороби. Сильнорослі сорти яблуні швидше зарубцьовують рани і менше уражуються звичайним раком, ніж слаборослі.

Борошниста роса
Борошниста роса

Збудник борошнистої роси яблуні протягом зими зберігається грибницею в бруньках уражених пагонів. Шкідливість хвороби полягає в тому, що  уражені листки недорозвинуті, швидко опадають, а пагони відстають у рості, їхні верхівки часто засихають, суттєво знижується зимостійкість дерев. Насамперед, гинуть уражені пагони і заражені бруньки, разом гине і грибниця патогена, чим пояснюється згасання інфекції після суворої зими. Уражені суцвіття плодів не утворюють, а сформовані зав’язі швидко осипаються. Недобір  врожаю яблук може сягати 30-50% і більше.

Основне джерело інфекції буруватісті листків груші є уражені пагони і обпале уражене листя, на якому гриб зберігається у формі грибниці та конідіями. Шкідливість хвороби полягає в передчасному опаданні листків, зменшенні приросту пагонів, що призводить до різкого зниження якості садивного матеріалу.

Біла плямистість груші
Біла плямистість груші

Збудники іржі яблуні, груші, айви (проміжні господарі – живителі) зимують у вигляді багаторічної грибниці в уражених органах ялівцю (основний господар-живитель). Шкідливість хвороби полягає в опаданні уражених листків, зменшенні асиміляційної поверхні рослин, що призводить до уповільнення росту й розвитку пагонів, зниженні їх морозостійкості, формуванні дрібних плодів.

Джерело інфекції білої плямистості груші є сумчаста стадія гриба на опалих листках. В окремі роки на опалих листках можуть зимувати і пікніди гриба, даючи нове покоління пікноспор. Шкідливість хвороби полягає в засиханні і передчасному опаданні уражених листків (80-100%), що негативно впливає на приріст молодих пагонів, зимостійкість дерев і врожай плодів.

Збудники філостиктозу зберігаються на опалих уражених листках у вигляді пікнід з пікноспорами. Шкідливість хвороби полягає у передчасному засиханні листків, що призводить до ослаблення рослин і зниження їхньої морозостійкості та продуктивності.

Джерело інфекції кореневого бактеріального раку є неперегнилі уражені рослинні рештки. Шкідливість хвороби полягає в порушені провідних судин,  утрудненні постачання води й  поживних речовин. Якщо нарости окільцовують стовбур, дерево  гине.

Бактеріальний рак кори
Бактеріальний рак кори

Збудник бактеріального раку (бактеріального раку кори) є уражені дерева, від яких за допомогою крапель дощу і комах поширюються бактерії. Шкідливість захворювання полягає в пригніченні і відмиранні пагонів, суцвіть. За ураження скелетних гілок відбувається різке зниження врожаю плодів і відмирання дерев у фазі плодоношення на великих площах.

КІСТОЧКОВІ ПЛОДОВІ КУЛЬТУРИ

На кісточкових плодових культурах  високою шкідливістю  вирізняються такі хвороби, як: моніліоз (моніліальний опік і плодова гниль), клястероспоріоз (дірчаста плямистість), кокомікоз, парша, борошниста роса персика, вертицильоз (інфекційне в’янення дерев), гномоніоз (бура плямистість) абрикоса, червона плямистість (полістигмоз) сливи, іржа сливи, кучерявість листків персика, кишеньки (ріжки) слив, «відьмині мітли» вишні, сливи, абрикоса, аличі, бактеріальний рак кісточкових.

Моніліальний опік черешні
Моніліальний опік черешні

Збудники моніліозу зимують грибницею в уражених пагонах, гілках і муміфікованих плодах. Шкідливість хвороби полягає у відмиранні гілок, суцвіть, пагонів, загниванні плодів, зниженні зимостійкості дерев, суттєвому недоборі врожаю, який становить 20–30%, інколи – 50–70%.

Джерелом інфекції клястероспоріозу є грибниця і конідії патогена, які зимують під камеддю в місцях уражень. За щорічного розвитку хвороби частина гілок і пагонів відмирає, дерево ослаблюється і поступово гине. Надзвичайно шкідливим є осіннє ураження бруньок, коли хвороба розвивається в період їх спокою і до весни бруньки виявляються мертвими. Ураженість кісточкових порід хворобою в окремі роки досягає 30% і більше, а плодів – 50–60%.

Клястероспоріоз сливи
Клястероспоріоз сливи

Збудник кокомікозу зберігається протягом зими на опалих уражених листках у вигляді стромоподібної грибниці, на яких рано навесні формує відкриті плодові тіла – апотеції, діаметром до 3 мм. Шкідливість хвороби виявляється в різкому зменшення асиміляційної поверхні рослин. За сильного розвитку хвороби в літній період (липень – серпень) передчасно засихає й обпадає до 60–80% листків, що негативно впливає на зимостійкість дерев і їх продуктивність. За частого ураження ослаблені дерева в зимовий період нерідко гинуть. Особливо великої шкоди хвороба завдає у розсадниках і молодих насадженнях.

Джерелом інфекції парші є обпалі уражені листки, плоди і пагони, на яких патогени зберігаються конідіями і грибницею. Шкідливість хвороби виявляється в зниженні врожаю, погіршенні якості плодів, зниженні стійкості рослин до низьких температур і гнилей. У вологих районах, в разі несвоєчасного або неякісного проведення захисних заходів, на сприйнятливих до хвороби сортах плоди формуються з різним ступенем ураження: абрикос і персик – 40-50%, слива і нектарин – 20-25%, вишня – до 40%, черешня – до 20%, алича – до 18%. На стійких сортах, при цих же умовах, поширення і розвиток захворювання у 3-5 разів нижче. Посилення шкідливості парші та його активне поширення відбувається за умов різких коливань зимових температур, пізніми весняними заморозками, порушенні технологій вирощування плодових кісточкових культур і їх захисту від хвороб.

Збудник гномоніозу зимує в уражених опалих листках у вигляді сумкоспор і пікноспор. Шкідливість хвороби виявляється в масовому передчасному (на 2-2,5 місяця раніше природного) опаданні листків, в результаті чого знижується  асиміляційна поверхня дерев, уповільненні приросту пагонів, висиханні окремих гілок і цілих дерев, особливо в розсадниках. Хвороба призводить до зменшення товарних якостей плодів і різкому зниженні врожаю, в основному в результаті передчасного їх опадання. У хворих дерев  знижується формування плодових бруньок, що є причиною зниження врожаю в наступному році. Ослаблені хворобою дерева у морозні зими легко підмерзають.

Джерелом інфекції полістигмозу є опалі уражені листки сливи, в яких зимують перитеції. Хвороба викликає передчасне опадання листків, що позначається на прирості пагонів, зимостійкості рослин і врожаї. В сприятливі роки для поширення хвороби в кроні дерева уражується до 10-20% листків, інколи до 60 %, за інтенсивності розвитку 5-8%. Уражені дерева входять в зиму погано підготовленими, з малим запасом пластичних речовин, в результаті чого навесні іноді спостерігається осипання квіток і молодих зав’язей.

Джерело інфекції борошнистої роси на персику є уражені пагони, в яких зимує грибниця, а на інших кісточкових культурах – клейстотеції, які зберігаються на опалих уражених листках. Шкідливість хвороби проявляється у зниженні асиміляційної поверхні рослин, в призупиненні росту уражених пагонів і подальшому їх відмиранні, зниженні зимостійкості і продуктивності дерев. Особливо великої шкоди борошниста роса завдає молодим насадженням кісточкових порід, які часто призупиняють свій ріст і розвиток. Смакові якості уражених плодів персика дуже низькі. Плоди стають сприятливими до ураження плодовою гниллю, в результаті чого вони швидко загнивають. На дорослих насадженнях шкода від хвороби трохи менша, але уражені пагони гірше переносять суворі зими, на 5-7% зменшується врожай плодів.

Джерело інфекції вертицильозу є мікросклероції грибів у ґрунті, які зберігають життєздатність до 8-10 років, і грибниця, що розвивається в ґрунті на органічних рештках. Шкідливість хвороби надзвичайно велика і виявляється  у вигляді масового ураження рослин,   пригніченні їх росту і розвитку, зменшенні продуктивності, гибелі молодих дерев у вигляді окремих осередків у розсадниках.

Іржа сливи
Іржа сливи

Збудник кучерявості листків персика протягом зими зберігається у вигляді сумкоспор, що знаходяться між лусочками бруньок, у ранках на гілках і пагонах. Гриб може зберігатись також у вигляді грибниці в уражених пагонах. Хвороба у перший рік спричинює опадання листків, засихання й опадання плодів, відмирання однорічних пагонів, на другий рік уражені дерева, як правило, не плодоносять.

Джерело інфекції кишеньків (ріжків) сливи є сумчасте спороношення гриба. Окремі сумкоспори патогена потрапляють у тріщини кори пагонів, гілок, де і зберігаються до наступного року. Навесні вони брунькуються, й від вторинних спор заражаються квітки. Гриб може зимувати і грибницею в пагонах, яка, поширюючись по міжклітинниках, уражує квітки. За ураження квіток, соковита частина оплодня недорозвинена і формуються дуті плоди, які непридатні для вживання в їжу. Вони, як правило, передчасно опадають.

Збудник бактеріального раку постійно знаходиться в уражених органах дерев, що є джерелом інфекції. Найбільшим резерватором інфекції є старі уражені кісточкові сади. У молодих насадженнях бактерії розвиваються швидко, викликаючи загибель дерев за 1–3 роки, а в старих хвороба набуває хронічної форми. Урожай при цьому знижується більш як на 50%.

ЗАХИСНІ ЗАХОДИ

В осінній період (жовтень-листопад) після збирання врожаю в промислових насадженнях плодових зерняткових і кісточкових культур з метою обмеження запасу інфекції парші, чорного раку, плодової гнилі, кокомікозу, клястероспоріозу та багатьох інших хвороб слід провести (до опадання листя) обприскування дерев одним із дозволених контактних препаратів на основі діючої речовини – міді: Бордо Ізагро 20, зп (5 кг/га); Косайд 2000, вг (2,0-3,0 кг/га); Купроксат, кс (5 л/га); Медян Екстра 350 SC, к.с. (1,5-2,0 л/га);  Чемп, вг (1,5-2,0 кг/га); Чемп Ультра, dp, вг (2,0 кг/га); Чемпіон, зп (1,5-2, 0 кг/га). Цей захід рекомендується проводити також в полях  розсадників, в маточних живцевих і насіннєвих насадженнях, у молодих (неплодоносних) садах. В яблуневих насадженнях після опадання листя для обприскування дерев використовують препарат на основі сульфата міді, вп – Бордо МК, з нормою  витрати 15-18 кг/га, або препарат на основі сульфату заліза, з.п. – Айрон, 6-18 кг/га.

Ретельне згрібання і збирання опалих листків, його компостування, зняття з дерев і знищення муміфікованих та гнилих плодів, а також плодів, що знаходяться на поверхні ґрунту під кроною дерева. Зяблева оранка ґрунту в міжряддях саду та пристовбурних смугах із заорюванням опалих листків, рослинних рештків. Внесення лише збалансованих норм органічних і мінеральних добрив на основі агрохімічного аналізу ґрунту. Слід пам’ятати, що одностороннє внесення азотних добрив підвищує сприйнятливість рослин до хвороб, а фосфорно-калійні добрива – підвищують їх стійкість.

Викорчовування всохлих інфікованих дерев і видалення їх з саду з обов’язковим знищенням протягом зими. Дезінфекція ґрунту в місцях, де були викорчувані дерева, що були уражені вертицильозом, бактеріозом та іншими інфекційними хворобами шляхом розсипання хлорного вапна на поверхні ґрунту з розрахунку 100 г на 1 м2 з подальшим ретельним загортанням.

Очищення стовбурів і  скелетних гілок від кори, яка відстала, моху і лишайників за допомогою скребка, кордщітки або щітки з твердою щетиною. Всі відходи збирають і знищують. Цей захід важливий проти резервації багатьох збудників хвороб. Для дезінфекції кори і захисту штамба та скелетних гілок від  морозобоїн та сонячно-морозних опіків можна провести осіннє покриття кори садовою фарбою «Юніфарб», яка містить мідний купорос, сірку, антисептик та протимікробні добавки, що унеможливлює розвиток фітопатогенів і окремих шкідників в тріщинах кори протягом року. За її відсутності стовбури білять 20% вапняним молоком з доданням 3-5% мідного купоросу або використовують білі водоемульсійні фарби ВД-К4-577; НД-511; ЕВА-27А та ін.

У полях розсадника під час викопування саджанців ретельно оглядають кореневу систему. У разі виявлення наростів кореневого раку на головному корені або кореневій шийці рослини вибраковують і знищують. Якщо нарости виявлено на бічних корінцях, то їх обрізують і спалюють, а всю кореневу систему дезінфікують, занурюючи корені на 5 хвилин в 1% розчин мідного купоросу з подальшим промиванням у чистій воді. Для дезінфекції коріння можна використати також 1% розчин одного із препаратів Косайд 2000, вг; Чемп, вг; Чемп Ультра dp, вг; Чемпіон, зп.

В полях розсадника, при виявленні бактеріального раку на рослинах, їх вибраковують і знищують.

Вирізанню та видаленню підлягають уражені гілки і пагони паршою, чорним раком, цитоспорозом,  моніліозом, борошнистою росою, вертицильозом та іншими хворобами. Слід зауважити, що не варто надмірно обрізувати дерева, особливо кісточкові. Після такого обрізання відбувається інтенсивний ріст пагонів, що сприяє ураженню рослин вертицильозом. Місця зрізів дезінфікують 1% мідним купоросом і покривають садовими замазками «Благо Сад»; «Сантар СМ» та ін. Можна виготовити самому ефективну замазку, що складається з 70% нігролу, 15% каніфолі і 15% парафіну. Після нагріву і охолодження до кімнатної температури замазку наносять шпателем на продезінфіковані рани. За вирізання пагонів, уражених бактеріальним раком, необхідно проводити дезінфекцію інвентаря 0,3% розчином формаліну.

Проти іржі яблуні і груші ефективним заходом є знищення кущів ялівцю, що ростуть поблизу плодових насаджень; вирізання і знищення уражених гілок ялівцю в парках, де він росте як декоративна рослина; створення густих захисних смуг навколо молодих насаджень, розміщених поблизу парків з ялівцем.

Марков І. Л., к.б.н, професор НУБіП України

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram