У Степу, подекуди Лісостепу, за позитивних температур відбулося незначне відновлення весняної вегетації озимих зернових культур, ріпаку та багаторічних трав.
У Дніпропетровській, Одеській областях в посівах озимини відмічено піднімання у верхні шари ґрунту та відновлення живлення личинок хлібного туруна і гусениць озимої совки ІІ покоління. Шкідниками заселено 3% площі, пошкоджено до 1% рослин.
Середня чисельність личинок хлібного туруна – 0,3-1 екз на кв. м. Личинки шкідника перебувають переважно в другому та третьому віці (18-82%), тому період пошкодження посівів триватиме.
У Миколаївській та Одеській областях виявлено початок заселення посівів озимого ріпаку стебловим капустяним прихованохоботником на 2% площі. Середня чисельність фітофага – 0,2-1 екз. на рослину. При стрімкому наростанні температурного режиму вихід жуків на поверхню ґрунту буде масовим.
Агрокліматичні умови в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці та ячменю, стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, кореневих гнилей. Тут збудники цих хвороб збереглися на 1-4% (Вінницька, Івано-Франківська, Житомирська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Черкаській обл.) рослин.
На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби у Львівській області, в місцях пониження рельєфу рослини уражені сніговою пліснявою.
У Житомирській, Львівській, Полтавській, Рівненській та Черкаській областях 1-5% рослин озимого ріпаку уражені пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, кореневими гнилями. В Житомирській та Тернопільській областях відмічено розвиток снігової плісені.
Оздоровлення рослин досягається підживленням їх мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
dpss.gov.ua
