В озимих та ярих зернових колосових культурах, які перебувають у фазах колосіння, цвітіння та наливання зерна шкодить комплекс комах.
Найнебезпечнішим в Степу та Лісостепу залишається клоп шкідлива черепашка. Ним, за чисельності 0,2-1 (осередково – 2) імаго, 0,3-1 – яйцекладки та 0,5-1 личинки на кв. м, заселено та пошкоджено 2-7% рослин озимих та 0,5-1% рослин ярих колосових на 9-55% обстежених площ. Переважна більшість личинок клопа перебуває у І–ІІ віках.
У південних та центральних областях триває вихід та живлення на колосках хлібних жуків. Скрізь, в залежності від синоптичних умов, за різної інтенсивності розмноження пшениці шкодять злакові попелиці та пшеничний трипс. Вони поширились на 10-35% обстежених посівів та заселили 2-10% рослин. В ярині повсюди шкідливими залишаються п’явиці, злакові мухи, попелиці, хлібні блішки.
Агрокліматичні умови (коливання нічних та денних температур, дощі, тумани, рясні роси) сприяли розвитку та поширенню хвороб. Це насамперед стосується загущених посівів озимих та ярих зернових колосових культур.
Так, борошниста роса, септоріоз охопили 2-12% (подекуди в господарствах Київської та Миколаївської областей від 20 до 35%) рослин.
Гельмінтоспоріоз, темно-бура плямистість, осередково піренофороз, ринхоспоріоз, інші плямистості уразили 3-13% (макс. 18-25%) рослин в господарствах Закарпатської, Київської та Миколаївської областей.
Бура листкова іржа виявлена на 1-4% рослин. Кореневі гнилі уразили 3-5% рослин. Осередково в господарствах Київської області виявлено білостебельність.
2-8% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, осередково кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком. В Одеській області на посівах триває незначний літ стеблового кукурудзяного метелика.
Ґрунтові шкідники (личинки хрущів, дротяники), за чисельності 0,2-0,5 екз. на кв. м, пошкодили 2-4% рослин у слабкому, подекуди – середньому ступенях. У господарствах Полтавської області на 8% обстежених площ кореневими гнилями уражено до 2% рослин.
У посівах гороху розвиваються бульбочкові довгоносики, горохова попелиця, зерноїд, трипси, з хвороб – кореневі гнилі, аскохітоз.
На 2-5% рослин сої шкодять бульбочкові довгоносики, осередково піщаний мідляк, росткова муха, попелиці. Подекуди розвиваються аскохітоз, фузаріозна коренева гниль, сім’ядольний бактеріоз.
На плантаціях цукрових буряків триває живлення звичайного та сірого бурякових довгоносиків. Ними пошкоджено 1-4% (макс. 8-10% рослин – Київська, Хмельницька обл.) за щільності 0,1-1,5 екз. на кв. м.
У посівах Полтавської області харчується амарантовий стеблоїд. Також рослини культури заселяють і пошкоджують бурякова блішка, листкова попелиця, мінуючі мухи, щитоноски. Ними пошкоджено 2-5%, осередково до 12% рослин. Коренеїд виявлено на 1-4% рослин.
Стручкам озимого ріпаку завдають шкоди личинки насіннєвого прихованохоботника, капустяного стручкового комарика. Ними пошкоджено 3-5% (макс. 6-18% рослин – Вінницька, Волинська, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська обл.) та 2-5% стручків у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, капустяні попелиця, міль – на 2-10% рослин.
З хвороб мали поширення альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, бактеріоз, циліндроспоріоз, де ураження рослин становило 2-15%.
У посівах соняшнику шкодить сірий буряковий та південний сірий довгоносики. Ними, за щільності 0,1-0,4 (макс. 1-2) екз. на кв. м, пошкоджено 2-11% рослин (Волинська, Запорізька, Київська, Харківська, Хмельницька, Чернігівська обл.) у слабкому та середньому ступенях.
Осередково шкодять геліхризова попелиця, піщаний мідляк, личинки дротяників, травневих хрущів, гусениці листогризучих совок. Ними заселено та пошкоджено 2-14% рослин.
У господарствах Запорізької, Кіровоградської та Одеської областей поширення мав переноспороз, яким уражено 1-7% рослин.
dpss.gov.ua
