В ареалі поширення (Степ, Лісостеп) клоп шкідлива черепашка розмножується на 15-100% площ озимих та ярих зернових колосових культур. За середньої чисельності усіх стадій (клоп, яйцекладка, личинки) 0,5-2 (макс. 3-4 у Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Херсонській обл.) екз. на кв.м заселив та пошкодив 5-20% рослин культур. За даними державних фітосанітарних інспекторів, у південних областях віковий склад личинок такий: І вік – 56%, ІІ вік – 44%.
Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових відчутної шкоди рослинам завдає пшеничний трипс, який у допороговій чисельності заселив 5-25% (Запорізька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська обл.) рослин озимої пшениці за чисельності 3-10 (Миколаївська, Одеська обл.) імаго та 3-8 личинок на колос. Також у посівах озимих та ярих зернових колосових розвиваються та шкодять хлібні блішки, злакові мухи, попелиці, цикадки, які пошкодили 2-40% рослин. 10-20% попелиць у Чернівецькій області уражено ентомофторозом.
У Степу та Лісостепу хлібні жуки за чисельності 0,2-2 (Житомирська, Одеська, Полтавська, Херсонська обл.) екз. на кв.м заселили крайові смуги озимих посівів.
Посіви озимих і ярих колосових культур доцільно оздоровити від борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, гельмінтоспоріозу, якими уражено 5-45% (борошниста роса – Вінницька, Запорізька; гельмінтоспоріоз – Миколаївська; септоріоз – Запорізька, Київська, Черкаська обл.) рослин.
5-13% рослин кукурудзи пошкоджено злаковими блішками, попелицями, осередково кравчиком-головачем, південним сірим довгоносиком. В Одеській області на посівах триває незначний літ стеблового кукурудзяного метелика. Ґрунтові шкідники (личинки хрущів, дротяники) за чисельності 0,2-0,4 екз. на кв.м пошкодили 2-4% рослин у слабкому, подекуди середньому, ступенях.
На сої 3-5% (макс. 14%) рослин заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, попелиці, ґрунтові шкідники та піщаний мідляк. 3-7% рослин сої охоплено септоріозом, пероноспорозом, бактеріозом, на 3% рослин виявлено фузаріоз.
3-20% (макс. 49%) рослин гороху заселяють та пошкоджують бульбочкові довгоносики, гороховий зерноїд, попелиця і трипс. На 2-10% рослин культури виявлено розвиток кореневих гнилей, аскохітозу, іржі.
У багаторічних травах розвивається комплекс шкідників: бульбочкові, інші види довгоносиків, насіннєїди, клопи, попелиці, з хвороб – бура плямистість.
У Вінницькій області на посівах льону проходить незначний розвиток антракнозу, яким охоплено 5% площ, уражено 1,5-2% рослин. Розвивається льонова блішка, фітофагом заселено близько 100% площ, рослин – 10% на 1м² нараховується до 10 екземплярів імаго.
У всіх бурякосійних областях триває пошкодження цукрових буряків звичайним буряковим та сірим довгоносиками, за щільності 0,1-2 екз. на кв.м ними пошкоджено у слабкому та середньому ступенях 2-10%, осередково з країв поля – до 20% рослин. Також 1-15% рослин цукрових буряків пошкодили бурякові блішки, подекуди щитоноски, попелиці, піщаний мідляк.
У Полтавській області виявлено живлення амарантовим стеблоїдом. За середньої чисельності 0,05 екз. на кв.м, ним пошкоджено 2% рослин у слабкому ступені. В Івано-Франківській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій областях коренеїдом уражено до 6% рослин, розвиток якого стримують через міжрядні рихлення.
У посівах озимого ріпаку харчуються личинки капустяного стручкового комарика, насіннєвого прихованохоботника. Прохолодна та волога погода сприяла прогресуванню захворювань озимого ріпаку – пероноспорозу та альтернаріозу, якими уражено 2-23% площ, 4-8% рослин та 1-3% листків. Надалі уражене листя відмиратиме, а фітопатогени інфікуватимуть стебла і стручки ріпаку, викликаючи його передчасне дозрівання, формування недорозвиненого насіння і розтріскування стручків. На 2-16% ярого ріпаку шкодять хрестоцвіті блішки, клопи, яких за надпорогової чисельності знешкоджують дозволеними до використання препаратами.
На 5-18% (макс. 20%) рослин соняшнику шкодять піщаний мідляк, сірий південний, сірий буряковий довгоносики. У степових та лісостепових областях тривало заселення посівів геліхризовою попелицею. Середня чисельність фітофага становить 10 (макс. до 20) екз на лист, заселено та пошкоджено 5-15% рослин. Пероноспорозом, альтерноріозом та фомозом уражено 3-6% рослин, розпочалось ураження іржею.
В неугіддях, узбіччях доріг, багаторічних травах степових та лісостепових областей виплоджуються личинки саранових (нестадні види – кобилки, коники, ін., стадні – італійський прус). Переважають личинки першого-другого віків, чисельністю 0,2-3 (макс. 4-6 у Дніпропетровській, Запорізькій обл.) екз. на кв.м.
Скрізь у посівах літають та відкладають яйця метелики підгризаючих та листогризучих совок. На 8-20% обстежених площ соняшнику, цукрового буряку, кукурудзі відроджуються та шкодять гусениці совок, за чисельності 1-2 (макс. 5) екз. на кв.м. Бавовниковою совкою та совкою-гамма пошкоджено 5-9% (макс. 20%) вищевказаних рослин. Осередково на полях соняшника у Херсонській області, де не дотримувалися агротехніки вирощування, спостерігається підвищена чисельність і шкодочинність гусениць дикої (південної підгризаючої) совки. У степових та лісостепових областях посилився літ лучного метелика. На 10 кроків нараховували 1-3 (макс. 5-10 у Донецькій, Луганській, Херсонській обл.) екз. метеликів, відкладання ними яєць та відродження гусениць у південних областях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць.
Картоплю, томати масово заселяють імаго та відроджуються личинки колорадського жука. У Миколаївській області виявлено початок ураження фітофторозом та альтарнаріозом.
Капусту на 1-15% рослин заселяють і пошкоджують совки, білани, капустяна міль, попелиця. Цибулю пошкоджують личинки цибулевої мухи, відмічено розвиток пероноспорозу.
У садах розвиваються та шкодять гусениці яблуневої та східної плодожерок. Личинки яблуневого та сливового пильщиків пошкодили 2-15% плодів.
У насадженнях вишні та черешні на 1-7% плодів шкодять личинки вишневої мухи. Із сисних фітофагів шкодять попелиці, щитівки, кліщі. Поширюються моніліоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика та борошниста роса, парша зерняткових.
У виноградниках триває відродження і живлення гусениць гронової листокрутки, розвиваються виноградний зудень, павутинні кліщі, з хвороб – мілдью, оїдіум, чорна гниль та чорна плямистість. Захист проводять рекомендованими препаратами.
consumer.gov.ua
