У Степу, південному, центральному, подекуди східному Лісостепу в посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується харчування личинок старших віків та молодих клопів (окрилилось – 30-45%, макс. 62% – у Херсонській обл.) шкідливої черепашки. Чисельність шкідливих стадій фітофага становить 0,5-3 (макс. 6 у Донецькій обл.) екз. на кв.м.
Разом з клопами, у дозріваючих посівах ярих зернових колосових культур у лісостепових та поліських областях у вечірні години зерну продовжує завдавати шкоди пшеничний трипс. Шкідник виявлений на 68% обстежених площ, чисельністю 10 екз. на рослину, на ячмені чисельність фітофага становила 11 екз. на рослину. Хлібними жуками пошкоджено до 5% рослин, за чисельності 2-5 екз. на кв.м (макс. 8 у Луганській обл.), переважно в крайових смугах посівів.
Агрокліматичні умови сприяли подальшому розвитку та поширенню у посівах зернових колосових культур хвороб на колосі.
Зокрема, фузаріозом уражено 0,2-10% колосся – Дніпропетровська, Донецька, Київська, Львівська, Полтавська, Тернопільська, Черкаська обл., альтернаріозом – 0,1-1% (Дніпропетровська обл.), оливковою плісенню – 4-7% колосків в Одеській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській (макс. до 17% колоса у Полтавській області), борошнистою росою – до 3% у Дніпропетровській області.
Темно-бурою плямистістю, ринхоспоріозом, піренофорозом, іншими плямистостями охоплено 3-36% рослин зернових колосових культур.
Найбільшого поширення на колосі набув септоріоз, яким повсюди охоплено 0,1-7% (12-17% у Волинській, Київській, Хмельницькій та 22-27% колоса – у Запорізькій, Чернівецькій областях).
У Дніпропетровській, Харківській, Хмельницькій областях у посівах озимого та ярого ячменів, озимої пшениці виявлено летючу та тверду сажки (0,5-3%). Ураженість хворобами зменшують збиранням у стислі строки прямим комбайнуванням та доведенням зерна до відповідних кондицій.
Повсюди триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика, відкладання ним яєць (на рослину по 1-3 яйцекладки), відродження та живлення гусениць на 1-6% (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Луганська, Одеська, Черкаська, інші обл.) заселених рослин кукурудзи.
У Запорізькій, Одеській областях гусеницями бавовникової совки на 2-8% обстежених площ кукурудзи пошкоджено 1-6% рослин, за чисельності – 1 гусениця на кожну.
У посівах кукурудзи Львівської, Полтавської, Тернопільської областей на 1-6% рослин виявлено гельмінтоспоріоз, у Дніпропетровській та Полтавській областях – пухирчасту сажку.
Достигаючі боби гороху пошкоджують личинки горохового зерноїда, галиці, гусениці плодожерки, попелиці, набувають поширення антракноз, аскохітоз, осередково – пероноспороз, іржа, кореневі гнилі.
Повсюди у посівах сої на 1-12% рослин розвиваються та шкодять попелиці, трипси, павутинний кліщ. 1-12% (макс. 12% рослин) пошкоджено акацієвою вогнівкою, листогризучими совками. У посівах культури аскохітозом, пероноспорозом, септоріозом, церкоспорозом, іржею уражено 2-15% (макс. 25%) рослин. У Волинській, області бактеріальним опіком уражено до 6% рослин.
Скрізь у посівах соняшнику розвивається та шкодить геліхризова попелиця, якою заселено 3-15%, в крайових смугах полів – до 20% рослин (Херсонська обл.), тютюновим трипсом заселено до 5% рослин (Луганська обл.). Гусениці лучного метелика, листогризучих совок, соняшникової вогнівки пошкодили 1-6% рослин (Запорізька, Луганська, Херсонська обл.).
З хвороб мають поширення аскохітоз, фомоз, пероноспороз, осередково альтернаріоз, іржа, септоріоз, якими охоплено 2-12% (макс. 20-35% – септоріоз, іржа, фомоз у Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській обл.) рослин. У Донецькій, Черкаській областях до 2-6% кошиків уражено білою та сірою гнилями. У південних областях відмічали всихання нижнього ярусу листя соняшника.
У посівах цукрових буряків продовжується розвиток бурякової листкової попелиці, шкодять бурякові щитоноски, мінуюча муха, совки (озима, гамма), якими заселено та пошкоджено 2-8% рослин.
У Київській, Тернопільській, Хмельницькій та Черкаській областях на церкоспороз, рамуляріоз та фомоз хворіє 2-6% рослин цукрових буряків. У Тернопільській області спостерігається ураження 0,2% коренеплодів паршею.
У садах плоди зерняткових та кісточкових порід пошкоджують гусениці яблуневої плодожерки (1-14%, макс. 26% плодів), сливової плодожерки (7-13%), вишневої мухи (1-6%, макс. 31%). У південних областях Степу триває літ яблуневої плодожерки ІІ-го покоління.
Плодові насадження хворіють на паршу, борошнисту росу, плодову гниль, кокомікоз, клястероспоріоз.
У виноградниках шкодять кліщі (павутинні, зудень), триває літ гронової листокрутки другого покоління, розвиваються мілдью, оїдіум. Захист насаджень проводять за рекомендаціями дозволеними препаратами.
dpss.gov.ua