25 Жовтня 2021

Зниження гербіцидних токсикозів у сівозміні з картоплею

При вирощуванні різних сільськогосподарських культур сьогодні важко обійтися без застосування гербіцидів як засобу боротьби з бур’янами. Водночас важливо пам’ятати, що гербіциди мають велику біологічну активність, а відтак потребують високопрофесійного підходу при їх використанні.

В останні роки досить часто спостерігаються випадки, коли шкода від застосування гербіцидів внаслідок їх токсичної дії на культуру, яка підлягає захисту від бур’янів, перевищує користь від них. Небезпеку також може становити післядія гербіцидів – вплив залишків засобу (і його метаболітів), застосованого в попередні роки, на стан ґрунту, культурні рослини та бур’яни. Ризик післядії гербіцидів визначається в основному трьома чинниками: інтенсивністю адсорбції, деградації та міграції (переміщення). Дія цих чинників залежить від ґрунтово-кліматичних і агротехнічних умов, погоди, а також властивостей самого препарату.

Особливо сильно через це страждає картопля, яку вирощують у великих і спеціалізованих господарствах.

Причини токсикозів на картоплі:

  1. Збереження у ґрунті залишків токсичних для картоплі гербіцидів після застосування їх на попередній культурі сівозміни;
  2. Порушення правил застосування «картопляних» гербіцидів (метрибузину, римсульфурону, просульфокарбу та ін.);
  3. Використання обприскувачів із залишками гербіцидів у баках (за умови чутливості картоплі до цих речовин);
  4. Перенесення в повітрі крапель гербіцидів під час обробки сусідніх полів.

Найчастіше токсикози, вказані у пунктах 2–4, пов’язані з недотриманням регламентів і рекомендацій щодо застосування.

Гербіцидів, які використовуються під час вегетації картоплі, не так вже й багато. Здебільшого це препарати із груп триазинів (метрибузин), арилоксіалканкарбонових кислот (МЦПА), сульфонілсечовин (римсульфурон), тіокарбаматів (просульфокарб). Всі ці діючі речовини селективні й не повинні завдавати шкоди рослинам картоплі. Однак за певних умовах картопля отримує стрес. Це можуть бути погодні чинники, чутливість сортів, порушення регламентів застосування, використання неякісних продуктів тощо.

Симптоми залежать від класу діючих речовин. Метрибузин може викликати опіки і пригнічення росту рослин. Особливо сильно це проявляється на чутливих сортах або при застосуванні в суху погоду з подальшими сильними опадами (рис. 1).

Рис. 1. Лист рослини картоплі, обробленої метрибузином (сорт, чутливий до цього гербіциду)
Рис. 1. Лист рослини картоплі, обробленої метрибузином (сорт, чутливий до цього гербіциду)

Римсульфурон може викликати пожовтіння або мармуровість молодих листочків картоплі. Такі симптоми дуже подібні до прояву вірусної інфекції. З цієї причини його застосування на насіннєвій картоплі небажане.

Рослини картоплі дуже чутливі до гербіцидів, у тому числі й тих, що застосовувалися в сівозміні на інших культурах. Найбільш небезпечними для картоплі є використані на попередній культурі гербіциди, що відносяться до 2 групи (інгібітори ацетолактатсинтази (ALS)) і 4 групи (синтетичні ауксини).

Гербіциди групи 2 включають широко застосовувані сульфонілсечовини (метсульфурон-метил, хлорсульфурон, триасульфурон та ін.), а також імідазолінони (імазетапір, імазамокс тощо). Їх негативний вплив на картоплю пов’язаний зі зміною синтезу деяких незамінних амінокислот. Залишки сульфонілсечовини за певних умовах можуть зберігатися у ґрунті й пошкоджувати картоплю впродовж тривалого часу після застосування. Деякі імідазолінони можна виявити у ґрунті навіть через кілька років.

Прояви токсичної дії зазначеної групи гербіцидів на бадиллі картоплі можуть бути різними, що залежить від сортових особливостей рослин. Найчастіше спостерігається ендохлороз (або пожовтіння листя), зморшкуватість (або мозаїка) і, як правило, уповільнення росту (рис. 2). Такі симптоми дуже схожі з проявом вірусної інфекції. Саме з цієї причини на ґрунтах із залишками гербіцидів ускладнені як прочищення, так і апробації полів, які виконують при виробництві насіннєвої картоплі.

Рис. 2. Рослини картоплі, вирощені у ґрунті, забрудненому залишками тріасульфурону
Рис. 2. Рослини картоплі, вирощені у ґрунті, забрудненому залишками тріасульфурону

Симптоми пошкодження бульб цими гербіцидами можуть бути різними, але найбільш характерні з них – поздовжнє розтріскування бульб (часто зірчасте) та грудкоподібні нарости, коли бульби стають схожими на попкорн (рис. 3, 4).

Рис. 3, 4. Бульби картоплі, вирощені у ґрунті, забрудненому залишками метсульфурон-метилу
Рис. 3, 4. Бульби картоплі, вирощені у ґрунті, забрудненому залишками метсульфурон-метилу

Гербіциди групи 4 включають похідні феноксиоцтової, бензойної та піридинової кислот. Найменш персистентними (тобто довготривалими) з них є похідні феноксиоцтової кислоти (2,4–Д). Ризик пошкодження картоплі похідними бензойної (дикамба) та піколінової (клопіралід, піклорам) кислот більш високий. Так, для прояву ознак токсичного пошкодження картоплі досить наявності у ґрунті клопіраліду в дозі, еквівалентній 0,07% від норми застосування в попередньому році на попередній зерновій культурі, а при рівні 0,7% ми вже відзначали істотне зниження врожаю чутливої культури.

Читати по темі: Продуктивність картоплі залежно від передсадивного обробітку ґрунту

На відміну від сульфонілсечовини й імідазолінонів, видиме пошкодження картоплі дикамбою, клопіралідом і піклорамом проявляється тільки на надземній частині. Внаслідок деформації листкових пластинок рослини стають схожими на сходи папороті (рис. 5). Названі гербіциди впливають на закладення і формування точок росту (вічок) у дочірніх бульбах. Тому в рік посадки картоплі у ґрунт, забруднений залишками цих гербіцидів, зазвичай утворюються нормальні на вигляд бадилля і бульби, але у них порушена програма формування точок росту. Зазначені симптоми проявляються в наступному році, коли такі бульби використовуються як посадковий матеріал. При проведенні фітосанітарного моніторингу посадок картоплі ми практично щороку зустрічаємо рослини з описаними вище симптомами в різних регіонах.

Рис. 5. Пошкоджене бадилля картоплі при використанні посадкового матеріалу, вирощеного у ґрунті, забрудненому залишками клопіраліду
Рис. 5. Пошкоджене бадилля картоплі при використанні посадкового матеріалу, вирощеного у ґрунті, забрудненому залишками клопіраліду

Водночас, дуже важливо відрізняти прояв гербіцидного токсикозу від ознак інфекційних захворювань. Основною відмінністю гербіцидного токсикозу від прояву будь-якої хвороби є масовий прояв симптомів ураження на всьому полі або локально, ділянками, але не на окремих рослинах.

При плануванні посадок картоплі треба брати до уваги залишкову післядію гербіцидів, що були застосовані в попередньому сезоні. Швидкість руйнування діючих речовин гербіцидів у ґрунті залежить від багатьох чинників: кількості препарату, що застосовується, умов сезону (температура, вологість ґрунту), типу ґрунту, кількості мікробіоти тощо. Посушливі умови в рік застосування сульфонілсечовини, імідазолінонів, дикамби, піклораму та клопіраліду збільшують ризики збереження їх залишків у ґрунтах та пошкодження картоплі в наступному сезоні.

Тож якщо у вас виникають сумніви в «чистоті» поля, перед висаджуванням картоплі слід провести аналіз ґрунту на залишки гербіцидів або біотестування ґрунту з використанням рослин-індикаторів.

Зниження гербіцидних токсикозів у сівозміні з картоплею2У свою чергу, гербіциди, що застосовуються на картоплі, також можуть проявляти негативний вплив на наступні культури. У зв’язку з цим ми провели низку досліджень, метою яких було вивчення рівня токсичності гербіциду на основі метрибузину, що застосовується на картоплі, на рослини ярого ріпаку, огірків, вівса та цукрових буряків.

Визначення фітотоксичності метрибузину проводили в 2018 і 2019 роках в умовах вегетаційного досліду. Як тест-рослини використовували цукровий буряк, овес, огірок, ярий ріпак.

Для закладення дослідів відбирали зразки ґрунту з поля, де гербіцид не застосовували (контроль), і з дослідної ділянки, на якій вирощували картоплю й застосовували гербіцид (д.р. метрибузин) у дозі 0,5 кг/ га. В обидва роки випробувань зразки відбирали навесні, у квітні, з глибини орного горизонту 0–25 см в 10-разовій повторності. Умови вирощування тест-рослин: температура повітря 25 °C (день) і 20 °C (ніч); полив ґрунту до 60% від ПВ.

Порівняльну фітотоксичність відібраних зразків ґрунту, зумовлену післядією гербіциду, оцінювали через 28 діб після сівби культур за різницею висоти і маси тест-рослин.

За результатами оцінки було встановлено, що на досліджуваних зразках ґрунту спостерігалося пригнічення всіх тест-рослин у вигляді ослаблення стебла та відставання в рості порівняно з контролем. Висота рослин вівса на контролі становила 25–35 см, на досліджуваному варіанті 20–23 см; цукрових буряків 15–20 см (контроль), на досліджуваному варіанті 10–13 см; огірків 16–22 см (контроль), на досліджуваному варіанті 11–14 см; ярого ріпаку 12–14 см (контроль), на досліджуваному варіанті 10–12 см.

В середньому за 2 роки зниження маси тест-рослин огірків до конт­ролю становило 70,8%; цукрових буряків – 45,0%; вівса – 44,4%; ярого ріпаку – 33,1% (табл.).

Порівняльна токсичність зразків ґрунту тест-рослинТаким чином, наші дослідження засвідчили негативну післядію застосовуваного на картоплі метрибузину на різні сільськогосподарські культури: огірок, цукровий буряк, овес, ярий ріпак.

Для того щоб зменшити пошкодження різних сільськогосподарських культур залишками гербіцидів у ґрунті, необхідно виконувати цілий комплекс прийомів:

  1. Застосовувати мінімально достатні дози гербіцидів (сумішеві препарати або бакові суміші, що містять меншу кількість «довгоживучих» діючих речовин);
  2. Перед сівбою чутливих рослин проводити глибоку оранку;
  3. Застосовувати сівозміни, що зменшують ризики пошкодження гербіцидами сільськогосподарських культур;
  4. Використовувати індикаторні рослини (насіння культур, найбільш чутливих до конкретного гербіциду):
  • для гербіцидів із групи 2 – інгібітори ацетолактатсинтази (ALS) (сульфонілсечовини та імідазолінонів) – цукровий буряк, ріпак;
  • для групи 4 – синтетичні ауксини (феноксікислоти (2,4–Д та ін.), бензойна кислота (дикамба), піридинова кислота (клопіралід, піклорам) – боби, льон;
  • для групи 5 – метрибузин – огірок, овес, цукрові буряки;
  1. Проводити позакореневе підживлення пошкоджених рослин добривами на основі амінокислот.

Валентина Демидова, Марія Кузнєцова, кандидати біол. наук

Опубліковано в журналі “Агроном”, 2021

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАТТІ ПО ТЕМІ

Як позбутися грудок при збиранні картоплі

Минулого сезону серйозною проблемою для багатьох фермерів...

Оптимізація роботи техніки для посадки картоплі

Неспіввісність проходів картоплесаджалки і гребенеутворювача – проблема, з...

Внесення добрив під картоплю

Коріння – незамінний постачальник поживних речовин, необхідних...

Погода

Kyiv
хмарно
5.4 ° C
6 °
4.1 °
51 %
3.1kmh
90 %
Пн
8 °
Вт
12 °
Ср
11 °
Чт
13 °
Пт
10 °