Фітосанітарний стан посівів та садів на 29 червня

139
Фітосанітарний стан посівів та садів на 29 червня

У посівах зернових колосових культур триває шкідлива діяльність личинок різних віків клопа шкідливої черепашки, за чисельності 0,2-1,5 (макс. в осередках Донецької, Запорізької, Луганської областей до 3-4 екз. на кв.м). Фітофагом в середньому пошкоджено 1-6% рослин.

Колоскам зернових культур також завдають шкоди хлібні жуки та жужелиця (чисельністю 0,2-1, а в осередках 3 екз. на кв.м, які пошкодили 1-4% колосків), злакова попелиця (заселено 4-25%, макс. 30% рослин), пшеничний трипс (заселено 3-20% рослин за чисельності 1-9, макс. 15 екз. на кожний), інші фітофаги. З огрубінням зерна озимих культур, попелиці перелітають на ярі зернові та злакові бур’яни.

Повсюди у посівах озимих та ярих зернових колосових культур розвиваються борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, жовта іржа, темно-бура плямистість, кореневі гнилі, подекуди – ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості, якими охоплено 4-31%, осередково 40-55% (Закарпатська, Київська, Черкаська обл.) рослин.

На 50-100% площ ячменю гельмінтоспоріозом уражено 8-38%, осередково на необроблених площах 50-65% рослин у Волинській, Київській, Закарпатській областях. Летуча сажка виявлена в господарствах Закарпатської, Кіровоградської, Львівської областях у ячмені за ураження 0,4% колосків. У господарствах Закарпатської, Львівської областей на вівсі прогресує червоно-бура плямистість (5-8% рослин). За теплої вологої погоди розвитку набули хвороби колоса: септоріоз (0,2-5%), фузаріоз (0,5-5%), борошниста роса (1,5-3%), оливкова пліснява (0,5-4,2% в Одеській, Тернопільській, Харківській обл.).

Горох скрізь пошкоджують зерноїд, попелиця, трипс, комарик, плодожерка, личинки бульбочкових довгоносиків, з хвороб поширені аскохітоз, пероноспороз, осередково – іржа.

У посівах сої, в межах порогової чисельності, розвиваються та шкодять попелиці, трипси, клопи, гусениці листогризучих совок, чортополохівки, у південних областях – павутинний кліщ. Пероноспорозом, аскохітозом, септоріозом уражено 2-5% рослин. У центральних областях у посівах сої виявляють зморшкувату мозаїку.

Повсюди в посівах кукурудзи розвиваються та шкодять злакові попелиці, триває літ стеблового (кукурудзяного) метелика та відкладання ним яєць. В степових областях рослини культури пошкоджують гусениці стеблового та лучного метеликів, совок (бавовникова, гамма, інші).

У посівах соняшнику продовжують розвиватись геліхризова попелиця, клопи, трипси, цикадки, довгоносики (сірий буряковий, південний, люцерновий). Геліхризовою попелицею заселено 8-30%, осередково 50% (Луганська обл.) рослин у слабкому та середньому ступенях. Подекуди шкодять гусениці листогризучих совок (бавовникової, капустяної, гамми совок). Осередково виявляються гусениці лучного метелика та чортополохівки за чисельності 0,6-2 екз на кв.м. На 5-50% обстежених площ прояв мали септоріоз (2-14% рослин), пероноспороз (2-12%, макс. 30%), фомоз (1-5%), іржа (1-4%), альтернаріоз (4-6%), осередково сіра гниль (0,5-2%).

Посіви цукрових буряків продовжує заселяти бурякова листкова попелиця, переважно в крайових смугах полів нею заселено 2-7% рослин, за чисельності 5-10 екз. на кожну. Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, піщаний мідяк, щитоноски, листогризучі совки. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області. У Волинській, Тернопільській, Черкаській областях відмічається розвиток церкоспорозу, де ним уражено до 10% рослин.

Личинками капустяної стручкової галиці заселено 3-10% рослин озимого ріпаку та пошкоджено 2-30% стручків за чисельності 1-8 (макс. 15 екз.) на кожну. З хвороб поширення мають альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, сіра гниль стручків.

Скрізь у плантаціях картоплі, томатів триває живлення личинок колорадського жука та вихід їх літнього покоління. Прояв фітофторозу, альтернаріозу картоплі, томатів відмічається в усіх зонах вирощування. Повсюди на капусті в різних ступенях шкодять листогризучі совки, білани, молі, попелиці.

На цибулі шкодять цибулева муха та прихованохоботник, з хвороб – пероноспороз. На огірках шкодять попелиці, трипси. Погодні умови сприяли ураженню овочевих культур пероноспорозом, антракнозом, бактеріозом. Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці на сої, соняшнику, кукурудзі та овочах.

У Степу та центрально-східному Лісостепу триває літ лучного метелика першого покоління та відбувається доживлення, залялькування гусениць старших віків. У господарствах Дніпропетровської, Луганської областей гусеницями метелика першого покоління пошкоджено 1-4% рослин соняшника, кукурудзи, багаторічних трав. У Херсонській області відмічається літ метеликів другого покоління та відкладання ними яєць. Інтенсивність льоту метеликів ІІ покоління коливається в межах 5-7 (в осередках до 10 екз.) на 10 кроків. Погодні умови третьої декади червня та достатня кількість джерел харчування сприяють розвитку та розселенню імаго шкідника з місць резервації.

Саранові переважали нестадні (кобилки, коники), які перебувають у II-V віках, розвиваються та живляться на неугіддях, багаторічних травах у чисельності 0,4-3 (макс. до 6 у Дніпропетровській, Луганській обл.) екз. на кв.м. У господарствах Луганської області вони пошкодили 1-4% рослин зернових колосових, соняшника, кукурудзи.

Плодові насадження продовжують заселяти сисні шкідники (попелиці, кліщі, медяниці, щитівки), якими заселено 10-60% дерев, 5-22% листків. Відмічається літ метеликів ІІ покоління яблуневої плодожерки (Херсонська обл.). Гусеницями фітофага І покоління пошкоджено 1-5% плодів. На 10-80% дерев паршею, борошнистою росою, плодовою гниллю уражено 7-35% листків.

У виноградниках продовжується літ метеликів гронової листокрутки ІІ покоління. У Закарпатській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях з хвороб мають поширення мільдью, оїдіум, якими уражено 2-8% кущів.

consumer.gov.ua

Найсвіжіші матеріали читайте в журналі «Агроном». Слідкуйте за головними агрономічними новинами на нашій сторінці у Facebook та каналі в Telegram