У південних областях Степу, подекуди Лісостепу та Поліссі, за позитивних температур у посівах озимих зернових, розміщених після стерньових попередників, відбувається живлення личинок хлібної жужелиці, які за чисельності 0,2-2 макс. 4 екз. на кв.м (в осередках Запорізької та Херсонської обл.) пошкодили 3-9 макс. до 40% (Запорізька обл.) рослин. Личинки шкідника перебувають у другому та третьому віці (33-67%), тому період пошкодження посівів подовжується. В разі підсіву на ослаблених та зріджених посівах озимих ярими зерновими колосовими культурами личинки фітофага харчуватимуться їх сходами. Живлення личинок навесні починається після відтавання ґрунту і триває (в залежності від їх віку і температурного режиму) 5-7 тижнів.
У теплі сонячні дні відмічено заселення озимих хлібними блішками, злаковими мухами, цикадками.
У південних областях у посівах зернових культур відмічається відновлення живлення гусениць озимої совки.
У Запорізькій, Луганській та Сумській областях за прогрівання ґрунту активізувалось переміщення личинок, які перезимували, ґрунтових шкідників (дротяники, несправжні дротяники, личинки травневих хрущів) у верхні шари ґрунту.
Відмічається вихід жуків піщаного мідляка та заселення ним прикрайових смуг озимих зернових. Скрізь існує ймовірність осередкових значних пошкоджень ярих зернових, сходів ранніх просапних культур. Захист озимих зернових за надпорогової чисельності фітофага (понад 3-4 і більше личинок жужелиці на кв.м) та інших фітофагів здійснюється через обприскування посівів дозволеними до використання інсектицидами.
Сприятливі агрокліматичні умови у південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 2-13, макс. 15-20% (Вінницька, Київська, Рівненська, Херсонська, Черкаська обл.) рослин.
На фізіологічно ослаблених посівах ранніх строків сівби Луганської області, в місцях пониження рельєфу, 5% рослин уражені сніговою пліснявою.
Посіви озимого ріпаку, з настанням тепла, осередково в Запорізькій, Львівській, Одеській, Миколаївській Херсонській та Черкаській областях заселяють жуки прихованохоботників. За добу на жовту чашку-пастку відловлюється 3-7 особин. Якщо впродовж трьох діб на пастку відловиться більше 10 жуків, то це вважається – масовий вихід прихованохоботників.
В Одеській області проходить відродження капустяної попелиці. В крайових смугах полів Миколаївської області відмічено вихід піщаного мідляка.
Переважно на минулорічних листках у 2-15% рослин культури відмічають ознаки пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу (Львівська, Хмельницька, Херсонської обл.). Бактеріозом коренів, в осередках Запорізької, Київської, уражено 2-5% рослин.
Фітоекспертизою насіння ярих зернових та зернобобових культур встановлено зараженість його збудниками альтернаріозу, септоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу в межах 1-5%, що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2-3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб.
На переважній більшості площ озимих зернових та ріпаку, відростаючих багаторічних трав відмічається незначне зростання чисельності польових та інших видів мишей. Щільність гризунів в межах 1-3, подекуди на окремих площах багаторічних трав (Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Полтавської обл.) до 5 жилих колоній на гектар.
У закритих станціях мишоподібні шкідники знайдені повсюди. В зерносховищах відсоток попадання в пастки мишоподібних гризунів становить 2%.
У Одеській, Сумській областях відмічається пробудження ховрахів на орних та цілинних землях. Чисельність їх нір на гектарі складає: на орних – 0,5 – 1 нора/га; неорні – 2. Систематичний моніторинг та вчасний захист полів від мишоподібних гризунів забезпечить збереження посівів та врожаю (ЕПШ для мишоподібних гризунів становить 3-5 і більше жилих колоній на гектар).
Відростаючі багаторічні трави Київської, Луганської, Миколаївської, Чернігівської областей заселяють бульбочкові довгоносики за чисельності 0,3-1,0 екз. на кв.м.
consumer.gov.ua
